ProtAlex

ProtAlex

Субота, 11 листопада 2017 00:00

Карта єпархії

Уманська єпархія тереторіально знаходиться в Черкаській області, до її складу входить 8 районів: Жашківський, Звенигородський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський і Христинівський

 

UMregions

Субота, 11 листопада 2017 00:00

Любечська ікона Божої Матері

   У Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста Умані знаходиться список чудотворної Любечської ікони Божої Матері. Явління образу відноситься до часу утвердження християнства на Русі. Ікона відома багатьма чудесами, про що свідчить святитель Димитрій Ростовський. Про неї збереглося таке передання: в Любечі жив бідний м'ясник, який мав дружину і двох дітей. Старший син, наслідуючи батька в його роботі, взяв в руки ніж і став грати з ним і ненавмисно завдав смертельну рану молодшому братові. Від страху перед тим, що сталося дитина сховалася від покарання в грубку. Мати не знаючи цього, затопила грубку, і юнак став горіти.

   Тим часом в хату повернувся господар. Побачивши, що відбувається, він у нестямі від горя накинувся на дружину і завдав їй смертельного удару. У великому горі він пішов з дому на берег Дніпра, сів у човник і поплив за течією. Жахливі події приспали його, але човен замість того, щоб плисти в бік Києва, повернувся до берега біля мімта Любеча. Прокинувшись, він побачив на березі ікону Божої Матері. Сповнений незрозумілої віри і надії, помолившись, він взяв у руки явлену ікону і поніс її додому. Які ж були його здивування і радість, коли вдома він знайшов все своє сімейство живим і неушкодженим!

   У XVII столітті Любечська ікона стала відома і киянам.

  В 1653 очікували нападу поляків на Любеч, і тому ікону перевезли за розпорядженням митрополита Сильвестра Косова до Києва. Потім, не пізніше 1689, ікона повернулася в Любеч, так як святитель Димитрій Ростовський в цьому році приходив в Любеч для поклоніння чудотворному образу.

  Між 1689 і 1701 роками первісний образ Любечський знову опинився в Києві. Відомі дві грамоти митрополита Варлаама Ясинського, які підтверджують перенесення ікони в Любеч з Києва в 1701 році при Чернігівському архієпископі Іванові Максимовичу, а також факт поновлення образу монахом Києво-Печерської Лаври Інокентієм. Відомо також, що місцем перебування ікони в Любечі після 1701 року був Пречистенський храм Любецького Антоніївського монастиря, а пізніше - монастирська церква Воскресіння Господнього. По суботах біля чудотворної ікони з благословення Варлаама Ясинського, митрополита Київського, служилися акафісти, що підтверджують його грамоти.

   У страшні роки безбожного атеїзму ікона була загублена.

  Список чудотворної ікони, написаний на дереві, був подарований громаді м. Умані при поверненні Свято-Миколаївського храму віруючим в 1989 році. У 1999-2001 роках час від часу виливала миро. Багато парафіян собору свідчать про отримання зцілення після молитви біля ікони.

   Святкування Любечської ікони Пресвятої Богородиці - 7/20 травня

 

 

Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її іконою, іменованю «Любечська»

Кондак 1

Взбранной Воеводе и усердней Заступнице рода христианского, Пресвятей Деве Богородице, град Любеч явлением святыя иконы Ея прославльшей и чудесы, от нея бываемыми, духовно ны утешившей, благодарственное приносим пение; Ты же, Всемилостивая Царице, яко имущая державу непобедимую и милосердие неисчетное, от всяких нас бед и скорбей присно свобождай, да зовем Ти: Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Ікос 1

Ангелов Царице и всея твари Владычице, от Ангелов горе приемлющая достойныя Тебе хвалы, приими и от нас земных и перстных усердныя благохваления, их же пред святою и чудотворною иконою Твоею возносити Тебе дерзаем и, уповая на Твое матернее благосердие, сице от любве сердечныя Тебе вопием: Радуйся, радость нам вечную, Христа Спасителя, рождшая; Радуйся, в рождестве и по рождестве Девою пребывшая. Радуйся, в девстве и целомудрии верныя утверждающая; Радуйся, райския двери благочестивым отверзающая. Радуйся, иконою Твоею нас присно утешающая; Радуйся, чудесы, от нея бываемыми, духовно нас веселящая. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 2

Видяще святую икону Твою, Богородице Дево, в Любечи от лет древних чудесы Божественными прославленную, яже миро есть излиянное для верных и боголюбивых душ, со благоговением ей поклоняемся и славословим преблагословенное имя Твое: облагоухай, Владычице, и наша сердца Божиею благодатию, да радостно зовем Богу: Аллилуиа.

Ікос 2

Разумеем, Пречистая, Твое благоволение к стране нашей православней, яже чудотворными иконами Твоими преукрашена есть, в них же явила еси нам источники милостей Твоих пребогатых; се, и в Любечи икона Твоя чудотворная прославлена бысть от лет древних, от нея же помощь Твою всем даруеши, иже верно к Тебе взывают: Радуйся, Любечская похвало и Помощнице наша всеблагая; Радуйся, всех верных утеше-ние и заступление непостыдное. Радуйся, о Ней же радуются Ангелы; Радуйся, о Ней же Бога славят человецы. Радуйся, горняго мира доблее украшение; Радуйся, дольнаго мира благодатное ограждение. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 3

Силою Божиею укреплен святый равноапостольный Великий Князь Владимир, его же матере Любеч отечество бысть, идолы попра и всю землю Российскую верою Христовою просвети, его же подвиг блажаще, на помощь молитвы его небесныя призы-ваем и, прославляя в Любечи икону Твою святую, Владычице, молим Ти ся: молися с ним за нас ко Христу Богу, Ему же присно поем: Аллилуиа.

Ікос 3

Имеет град Любеч в себе сокровище пребогатое Божественных даров, икону Твою чудотворную, Богородице Дево, и молитвами преподобнаго и богоноснаго отца нашего Антония Печерскаго чудотворца, иже в Любечи родися и воспитася, многия милости и щедроты Твоя от образа Твоего благодатнаго получает, о них же Тя благодаряще, сице Тебе зовет: Радуйся, преподобнаго Антония благоволением Твоим осенившая; Радуйся, отечество его земное иконою Твоею чудотворною прославльшая. Радуйся, с ним вкупе присно молящаяся за нас Сыну Твоему и Богу; Радуйся, от горних высот к нам матернею Твоею любовию приникающая. Радуйся, преподобных трудолюбцев изрядное венчание; Радуйся, иноков благоскорбящих всевеселящее радование. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 4

Бурею скорби велией одержим бысть муж, внезапно лишившийся жены и двух чад своих, и не ведая что творити, на ладьи устремися долу по реце Днепру, но силою Божиею принесеся на ладьи своей к Любечу и зде на брезе обрете икону Твою святую, Богородице Дево, юже взем, принесе в дом свой и узре тамо жену и чад своих живы и здравы сущи. Темже велегласно прослави Твое всемогущество и благо¬сть и возопи Богу: Аллилуиа.

Ікос 4

Слышавше чудо преславное, в явлении иконы Твоея святыя бывшее, людие Любечстии стекошася видети спасенных Тобою и новоявленную икону Твою, Владычице Преблагая; им же поведаше обретший ю муж, како умерших жену и чад своих, принесши благодатную икону Твою в дом свой, обрете живых и здравых. Темже вси вернии радостно и хвалебно восклицаху к Тебе: Радуйся, скорбящих милостивая Утешительнице; Радуйся, мертвых благодатная Воскресительнице. Радуйся, в явлении иконы Твоея безвременно погибшим смертию напрасною живот возвратившая; Радуйся, яко вся возможна Тебе, сим показавшая. Радуйся, в Любечи возсиявшая преславными чудесы; Радуйся, всем чтущим образ Твой святый дарующая от него милости Твоя богатыя. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 5

Боготечная звезда, икона Твоя святая, Богородице Дево, от Любеча в Киев пренесена бысть Твоим благоволением, Преблагая, и в соборнем храме Софии Премудрости Божией поставленная в нем пребывает, и милости Твоя благодатныя всем с верою молящимся пред нею обильно источает, да вси зовут рождшемуся от Тебе и прославльшему Тя Богу Слову: Аллилуиа.

Ікос 5

Видевше людие Любечстии лишение свое, яко чудотворная икона Твоя, Владычице, от них в Киев пренесена бысть, просиша Первосвятителя Киевскаго о ея к ним возвращении, но сей, список с чудотворныя иконы написав и освятив, в Любеч его посла, идеже чудес благодатию сей прославися, и тако скорбь людей Любечских утолися и в радость преложися Твоим благопромышлением о них, Госпоже Всеблагая. Сего ради вопием Ти: Радуйся, во благих желания наша дивно исполняющая; Радуйся, любящим и чтущим Тя любовию Твоею Божественною сугубо воздающая. Радуйся, скорбь людей Любечских о лишении образа Твоего честнаго в радость претворившая; Радуйся, список с иконы Твоея чудотворныя многими чудесы прославльшая. Радуйся, яко с верою и благоговением поклоняемся пречистаго лика Твоего изображению; Радуйся, яко от него приемлем благодатныя дары Твоя на пользу душ и телес наших. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 6

Проповедует град Любеч милости Твоя и чудеса, Владычице Всемилостивая, и светло красуется. имея в себе залог Твоего благоволения, икону Твою благодатную, Госпоже Всеблагая, к ней же усердно притекающе, в недузех исцеление, в скорбех утешение, в бедах избавление от нея приемлем и зовем Тобою благодеющему нам Христу, Царю и Богу: Аллилуиа.

Ікос 6

Возсияла еси, яко луна полная, на тверди Христовы Церкве, Богородице Дево, лучами чудес предивных озаряя верных и всех путеводствуя к пресветлому Солнцу Правды, Сыну Твоему и Богу. Озари Владычице, и наша мрачныя души, да во свете добрых дел неосужденно возможем приносити Тебе пения сицевыя: Радуйся, радость и умирение миру рождеством Твоим принесшая; Радуйся, во благих обеты наша милостиво приемлющая. Радуйся, ветхим деньми силы обновляющая; Радуйся, юношей и дев к целомудрию невидимо руководящая. Радуйся, иноков и инокинь Боголюбивых тайное утешение; Радуйся, в сомнении сущих и неверных благодатное вразумление. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 7

Хотящим всем с верою приходити на поклонение чудотворней иконе Твоей, Владычице, дары благодатная от нея подаеши и вся спасаеши, иже по Бозе упование свое на Тя возложиша, Тебе бо дадеся от Господа велия благодать матерняго заступления. Темже с любовию припадающе к многоцелебному Твоему образу, взываем Сыну Твоему и Богу: Аллилуиа.

Ікос 7

Новое знамение Твоего милосердия явила еси, Владычице, в Любечи, егда среди агарянских и латинских гонений веру православную целу и невредиму тамо сохранила еси, чудесы, от иконы Твоея святыя бываемыми, утверждая верных в православии святоотечестем и внушая им вопити к Тебе: Радуйся, щите святыя православныя веры; Радуйся, молние, ереси пожигающая. Радуйся, Наставнице богомудрия душеспасительнаго; Радуйся, Мздовоздательнице верных подвижников православия. Радуйся, многопетая славо пастырей святыя Церкве Христовы; Радуйся, ограждение крепкое истиннаго и праваго учения. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 8

Странно есть видети святую икону Твою, Богородице Дево, на доске написанную и духов тьмы присутствием своим прогоняющую силою Твоею Божественною, яко ада Победителя-Христа Бога родила еси, Иже и Тебе подаде власть на диавола, от его же насилия и нас грешных свободи, Всеблагая, да благодарственно зовем воплощшемуся от Тебе Царю славы Христу: Аллилуиа.

Ікос 8

Вся благая, временная и вечная исходатайствуй нам, Владычице, матерним предстательством Твоим ко Христу Богу и умоли Его благость даровати нам прощение согрешений наших, вольных и невольных, и не лишити нас наследия Царствия Небеснаго, да радостно Ти взываем: Радуйся, обрадованная Приснодево, Богородице Марие; Радуйся, едина избранная и добрая в женах. Радуйся, дев похвало и матерей веселие; Радуйся, земных и небесных Божественное радование. Радуйся, от Сиона горняго благосердием Твоим посещающая земнородных; Радуйся, избавляющая от всяких бед веру и любовь к Тебе имущия. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 9

Вси Ангели на небеси немолчныя хвалы воспевают Ти, Богородице, мы же на земли, подражати им дерзающе, велие желание имамы пети Тя и хвалити, честнейшую Херувим и славнейшую без сравнения Серафим, Матерь Господа нашего; Ты же, Всеблагая, Сама научи нас достойно славити Тя и воспевати рождшемуся от Тебе Спасу душ наших: Аллилуиа.

Ікос 9

Ветии суемудреннии не могут достойно восхвалити Тя, Пречистая Дево, мы же, смиреннии, от любве сердечныя сии малыя похвалы приносим Ти и молимся: не возгнушайся ими, Всеблагая, ради греховнаго недостоинства нашего, но приемлющи ны благоутробно, воздаждь нам предстательством Твоим к триединому Богу, да зовем Ти радостно: Радуйся, покрове миру, ширший облака; Радуйся, града прибежище, в нем же странники земныя отдохновение обретают. Радуйся, чертоже Божественнаго уневещения; Радуйся, Виновнице грешных с Богом примирения. Радуйся, величием многих чудес прославленная во вселенней; Радуйся, иконою Твоею святою являющая помощь и милость земнородным. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 10

Спасителя душ наших Господа Иисуса Христа, яко младенца, видим на руку Твоею, Богомати Владычице, носимаго и вся ны благословящаго, Его же созерцая на иконе Твоей святей, радуемся, грешнии, и со страхом и любовию сию целуем, яко залог Божия и Твоего к нам благоволения, зовуще благих подателю Богу: Аллилуиа.

Ікос 10

Стена необоримая и крепкое защищение даровася граду Любечу иконою Твоею чудотворною, Богородице Дево, сияет бо сия многими преславными чудесы, сего ради мы грешнии, поклоняющеся Твоему пречистому образу, Владычице, благоумиленно пред ним Тебе вопием: Радуйся, заре немерцающая, всякий мрак греховный прогоняющая: Радуйся, просвещение неверующих и в сомнении сущих сердец. Радуйся, боголепная красото святыя Христовы Церкве; Радуйся, ризою Твоею честною всех нас защищающая. Радуйся, матернею любовию Твоею весь мир христианский объемлющая; Радуйся, щедроты Твоя богатыя верным нескудно подавающая. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 11

Пение хвалебное приносим Ти с любовию, Богородительнице Пречистая, не таим чудес Твоих, исповедуем милости Твоя, на нас и отцех наших от иконы Твоея святыя явленныя, и припадая к ней со усердием многим, молим Тя, Покровительнице наша: покрый нас покровом Твоим святым от всякаго зла и научи достойно воспевати Пресвятей Троице Ангельскую песнь: Аллилуиа.

Ікос 11

Светоподательная икона Твоя, Богородице Марие, в Любечи от лет древних лучами Божественных чудес сияет, души и сердца верных благодатно просвещает и вся привлекает на поклонение Тебе Пречистой и Преблагословенней Заступнице рода наше-го. Темже ущедреннии милостями Твоими, согласно взываем к Тебе: Радуйся, стено богозданная, ограждающая нас от искушений врага-диавола; Радуйся, реко приснотекущая чудес Божественных, еюже благодатно напаяются души наша. Радуйся, в Киеве честною иконою Твоею пребывающая и Любеча таковою же святынею неоставляющая; Радуйся, всю нашу землю благоволения Твоего сподобляющая. Радуйся, яко Тобою радость подается скорбящим и печальным; Радуйся, яко Тобою помощь ниспосылается в беде и отчаянии сущим. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 12

Благодать Божественная осеняет святую икону Твою, Богородице Дево, и действует чрез нее ко благо душ и телес наших. Сего ради почитаем радостное ея явление в Любечи и со страхом Тебе вопием: Царице и Владычице наша Преблагая, не остави нас помощию Твоею державною в жизни нашей, в смерти и по смерти, и сподоби нас во стране живых воспевати Творцу и Искупителю нашему: Аллилуиа.

Ікос 12

Поем Твоя чудеса. Владычице, в Любечи от иконы Твоея святыя бывшия, благодарим Тя, взыскав¬шую нас смиренных щедротами Твоими, прославляем милости Твоя богатыя, на нас и отцех наших явленныя Тобою от пречистаго образа Твоего, егоже явление торжественно празднующе, с веселием взываем к Тебе: Радуйся, весну спасения нам возсиявшая; Радуйся, теплотою благодати хладныя сердца наша согревающая. Радуйся, присно царствующая с Сыном Твоим и Богом; Радуйся, Царский венец улучившая от Царя царей. Радуйся, на руку Твоею держащая Вседержителя; Радуйся, к Нему за ны руце Твои молебно простирающая. Радуйся, Мати Божия, и спаси на Тя уповающия.

Кондак 13

О воспетая Мати, Любечская похвало и наше заступление, приими милостиво сие малое моление наше, пред пречистым образом Твоим приносимое, и умоли Сына Твоего и Бога нашего избавити нас муки вечныя и сподобити радости святых, выну поющих Ему: Аллилуиа.

(Цей кондак читається тричі, потім ікос 1 і кондак 1)

 

Молитва

О пресвятая и преблагословенная Мати Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, Пречистая Приснодево, Богородице Марие! Припадаем и поклоняемся Тебе пред святою и чудотворною иконою Твоею, юже от лет древних зде чудеси многими и исцеленми неисчетными прославити благоволила еси. Смиренно молимся Тебе, благой и милосердной Заступнице нашей, предстательством угодника Твоего преподобнаго Антония Печерскаго, вонми гласу грешных молений наших, не презри воздыхании от души, виждь скорби и беды, нас обышедшия, и яко любвеобильная воистину Мати, потщися на помощь нам безпомощным, унылым, во многие и тяжкие грехи впадшим и присно прогневляющим Господа и Создателя нашего, Его же умоли, Предстательнице наша, да не погубит нас со беззаконии нашими, но явит нам человеколюбную Свою милость. Испроси нам, Владычице, у благости Его телесное здравие и душевное спасение, благочестное и мирное житие, земли плодоносие, воздуха благорастворение, дожди благовременны, и благословение свыше на вся благая дела и начинания наша. Исходатайствуй, Госпоже, у Царя царствующих и Господа господствующих всем православным милость Божию, благоустроение и во всех благих изобилие. О Царице всепетая, Мати Божия Всеблагая, простри благоноснии руце Твои к возлюбленному Сыну Твоему и Богу нашему, умоли Его вся ны спасти и избавити погибели вечныя. Яко же древле на месте сем отцем нашим милость Твою являла еси, Владычице, сице и нам ныне яви, Богородице, Твоя щедроты: болящия исцели, скорбящия утеши, бедствующим помози; споспеши всем нам носити иго Христово в терпении и смирении и сподоби нас благочестно житие сие земное скончати, христианскую непостыдную кончину получити и Небесное Царствие унаследити матерним ходатайством Твоим к рождшемуся от Тебе Господу и Богу нашему Иисусу Христу, Ему же со Безначальным Его Отцем и Пресвятым Духом подобает всякая слава, честь и поклонение, ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Субота, 11 листопада 2017 00:00

Слово на вручення жезла

Слово на вручення жезла Преосвященному Пантелеімону, єпископу Івано-Франківському і Коломийському
 
Преосвященний єпископе Пантелеімоне!

 

Волею Святого Духа через обрання Священним Синодом Української Православної Церкви, з покладенням наших рук ти зійшов на найвищу ступінь ієрархічного служіння в Святій Православній Церкві, яку Господь наш і Спаситель Іісус Христос «здобув Собі Кров'ю Своєю» (Діян. 20, 28). Вітаючи тебе в день твоєї П'ятидесятниці, хочу також нагадати тобі про висоту, відповідальність та складність єпископського служіння, яке віднині довірено тобі здійснювати.

Наріжним каменем буття Святої Матері Церкви є Боголюдська природа Господа Іісуса Христа. У Церкві, котра є Тілом Христовим, «повнотою Наповнюючого все в усьому» (Еф. 1, 23), через Богом встановлену ієрархію продовжується на землі місія Бога, Який прийшов у тілі, щоб врятувати людство, що гинуло в гріхах. Найбільша відповідальність у цій місії покладається на єпископа, який отримує в Таїнстві архієрейської хіротонії повноту благодатних дарів Всесвятого Духа. Ця особлива благодать Божа дається для того, щоб щоденною працею й постійною молитвою про ввірений виноградник Божий здійснювати переображення занепалої людської природи.

«Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, викривай, забороняй, благай з усяким довготерпінням і повчанням... будь пильним у всьому, перенось скорботи, роби діло благовісника, виконуй служіння твоє» (2 Тим. 4: 2,5). Такими словами повчав святий апостол Павло свого учня Тимофія, довіряючи його опіці ефеську паству. Сподіваюсь, що ці слова від дня твоєї архієрейської хіротонії ти будеш сприймати як звернені до тебе особисто. Як спадкоємець апостольського служіння будь невтомним співтворцем Тіла Христового; уважним охоронцем віровчення та канонів Святої Вселенської Православної Церкви. Відтепер на тебе покладена велика відповідальність перед Богом та всією церковною повнотою, щоб проголошене апостолами та незмінне Божественне Одкровення було почуте й прийняте сучасним світом. У цьому тобі, безсумнівно, допоможе викладацький досвід, набутий тобою в стінах духовної школи, якій ти віддав багато років свого служіння як пастир Церкви Христової.

Ти призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським. Тобі визначено нести архієрейське служіння там, де віруючим доводиться нелегко і де Православна Церква змушена захищати своє право на існування. У твоїх руках відтепер доля невеликого, але від цього не менш цінного в очах Божих стада Христового. Пам'ятай, що на тих землях Православ'я часто пригноблювали. Згадуй приклад наших боголюбивих пращурів, які в минулі, не менш суворі часи, перед обличчям різних недоброзичливців православної віри рішуче відстоювали свої релігійні права. Як постриженик Києво-Печерської Лаври, пам'ятай труди та подвиги видатних представників братії цієї славної обителі, які в часи лихоліття різноманітних епох твердо ставали на захист Святого Православ'я.

Господь наш Іісус Христос, молитвами Пречистої та Преблагословенної Своєї Матері, заступництвом преподобних отців Києво-Печерських, нехай зміцнить тебе в твоєму єпископському служінні задля блага Святої Української Православної Церкви.

А зараз прийми цей жезл і надай своє перше архієрейське благословення народу Божому, який сьогодні молився за тебе.

 
† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви
Субота, 11 листопада 2017 00:00

Слово при нареченні

Слово архімандрита Пантелеімона (Лугового) при нареченні його в єпископа Івано-Франківського і Коломийського

 
Ваше Блаженство!
Ваші Високопреосвященства, Ваші Преосвященства,
Богомудрі Святителі Христові!
 

Сьогодні, стоячи тут перед Господом і вами, перед кліром та народом Божим, я повинен за чином нашої Святої Церкви промовити це слово.

Промислом Божим, благословенням Вашого Блаженства та призначенням Священного Синоду Української Православної Церкви я покликаний до високого й нелегкого єпископського служіння.

Звістка про новий і відповідальний послух, котрий покладає на мене Свята Церква, привела мене в сильне хвилювання, тому що я добре знаю зі Святого Письма й церковних канонів про висоту архієрейського подвигу: «Що віддам Господу за все, що Він дав мені?» (Пс. 115, 3). Бути єпископом Христової Церкви - означає бути співпастирем та послідовником визначних святителів і вчителів, які прославилися благочестивим життям. Тому мене лякає гідність сану, відповідальність перед Богом і якщо приймаю це, то як послух.

Ніщо в Церкві Христовій не відбувається без волі Її Божественного Першопастиря, Творця нашого спасіння. І сьогодні, підкорюючись поклику самого Господа Ісуса Христа, воліючого через вас закликати мене, недостойного, до служіння в єпископському сані, дякую та смиренно схиляю голову перед вами і приймаю подвиг апостольського служіння, віруючи, що Той, Хто мене закликає, дасть мені мудрість в управлінні, силу та міць в служінні і не залишить мене без Своєї допомоги у важкі хвилини мого буття.

Звертаючи погляд на своє минуле життя, я з сумом бачу його невідповідність тому величному служінню, яке мені належить звершувати. Тому я можу хвалитися тільки немічністю своєю та молити Бога, щоб «жила в мені сила Христова» (2 Кор. 12, 9). Пригадую слова святого апостола Павла, якими він молився до Господа, сумуючи про свою недостойність, і Спаситель відповів йому: «Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя в немочі звершується» (2 Кор. 19, 9). І якщо Бог покладає на мене хрест архієрейського служіння, то вірю, що Він допоможе мені нести його.

Лякає мене те, що Закликаючий мене голос застав мене в неготовності, адже, зайнятий своїми турботами, я найменше чекав, що саме в цю годину почую голос Владики. Але цей голос досяг мене, і я, як чернець, зі смиренням, з усіма моїми недоліками, мізерним життєвим досвідом, але зі щирою сердечною вірою підвожуся та йду за Ним.

Сьогодні Господь Ісус Христос, Свята Церква, кличучи мене, наче в третій раз запитують, а я пригадую, з якою радістю прийняв благодать священства, як легко й радісно став на шлях чернецтва, і тепер, утретє відповідаю Закликавшому: «Ти все знаєш, Ти сам знаєш справи мої» (Ін. 21, 17).

У цей важливий і урочистий для мене день я з вдячністю та любов'ю пригадую всіх своїх вчителів, викладачів, духовних отців, котрі дали мені не тільки знання й зразок благочестивого християнського життя, але й частину своєї душі. У ці незабутні роки Промисел Божий віддав мене в добрі та милуючи руки Вашого Блаженства. Від вас я отримав духовне народження й священні ступені церковного служіння. Радію, що Ваші руки ще раз будуть покладені на мою голову із закликанням благодаті Святого Духа. Як син, дякую Вам, дорогий Владико.

Свій послух я ніс у Київських духовних академії та семінарії під мудрим керівництвом ректора - єпископа Бориспільського Антонія. Його любов'ю та старанністю зміцнювався я в послусі та втішався в Господі. Тут, в духовній школі, я отримав освіту, прийняв чернечий постриг, так само тут після закінчення Академії працював на викладацькій та виховній ниві, був секретарем Вченої ради цього навчального закладу. Пам'ять про святий виноградник духовної освіти в цих стародавніх стінах зберігатиметься в моєму серці протягом усього життя. Із відчуттям синовньої вдячності прощаюся я з рідною Alma Mater, яка залишила в моїй душі добрий та незабутній слід.

Почуття щирої відданості та душевної вдячності надихають мене в цей урочистий момент звернутися до моїх батьків, які дали мені не тільки життя, але й правильне християнське виховання, навчили любити Бога, молитися до Нього і тільки на Нього сподіватися; до милосердного отця, уважного й чуйного наставника - архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана; до турботливого вчителя, досвідченого керівника, вимогливого намісника цієї Святої Лаври архієпископа Вишгородського Павла; до справедливого, зваженого та богомудрого духівника мого - архімандрита Серафима (Дем'яніва).

У молитвах завжди буду звертатися по допомогу до преподобних Антонія та Феодосія, Нестора Літописця й усіх преподобних Печерських, чию милість я відчував на собі, перебуваючи в цій обителі. Думаю, що час, проведений мною в цій спасенній огорожі, нагадуватиме мені про належну святість чернечого життя та буде добрим уроком пастирської опіки. Вірю, що молитви братії монастиря, всіх студентів та викладачів, прихожан і добра порада Вашого Блаженства будуть для мене і надалі надією та поміччю в турботах про довірену мені паству.

Ще раз щиро дякую Вам, Блаженніший Владико, святителі Божі, й про одне прохаю - навчіть мене нести високе служіння, щоб не осоромити гідності православного єпископа, і коли настануть священні хвилини Сходження Святого Духа, коли з покладенням святительських рук будете прикликати на мене Божественну благодать, помоліться про мене, грішного, бо я глибоко вірю, що Господь почує молитву Вашу і благодать Всесвятого Духа вдосконалить мене для неосудних життя та діяльності в святительському сані на славу Триєдиного Бога - Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Субота, 11 листопада 2017 00:00

Архіпастир

 Архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон

(Михайло Васильович Луговий)

 


Статус: Чинний
Дата народження: 11.05.1967
День тезоіменитства: 09 серпня
Дияконська хіротонія: 21.09.1996
  єпископом (митрополитом) Криворізьким і Нікопольським Єфремом (Кицаєм)
Ієрейська хіротонія: 09.11.1996
  Блаженнішим Митрополитом Володимиром (Сабоданом)
Постриг здійснений: 20.03.1997
  архімандритом (митрополитом Білоцерківським і Богуславським) Митрофаном (Юрчуком)
Архієрейська хіротонія: 19.10.2007
 Хіротонію очолив Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан) у Трапезному храмі в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських

 

Світська освіта
 Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені Василя Стефаника (педагогічний факультет, 1990)
Духовна освіта
  Київська духовна семінарія (1993)
  Київська духовна академія (кандидат богослов'я, 1996)


Місця служіння
з 2007-10-19 по 2014-12-23
  Івано-Франківська єпархія, правлячий архієрей
з 2014-12-23 по 2016-01-29
  Шепетівська єпархія, правлячий архієрей
з 2016-01-29 по поточний день
  Уманська єпархія, правлячий архієрей


Нагороди
  2000 Медаль Різдва Христового I ступеня
  2001 Орден преподобного Нестора Літописця
  2017 Орден преподобного Іова Почаївського ІІІ ступеня


Біографія

Архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон (Михайло Васильович Луговий) народився 11 травня 1967 року в селі Копанки Калушського району Івано-Франківської області в родині робітників.


В 1984 році закінчив середню школу №3 міста Калуша та вступив до Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника на педагогічний факультет.

1985 року призвався до лав Радянської Армії, з якої демобілізувався навесні 1987 року. З цього часу продовжував навчання в інституті. Протягом 1989 - 1990 років, будучи студентом останнього курсу, ніс послух у Спасо-Преображенському Гошівському чоловічому монастирі Івано-Франківської єпархії.

В 1990 році закінчив інститут і вступив до Київської духовної семінарії, а 1993 року - до духовної академії. В 1996 році на кафедрі історії Православ'я на Русі захистив дисертацію «Церковні братства України й Білорусії як оплот Православ'я», здобувши ступінь кандидата богослов'я.

Із серпня 1996 року призначений викладачем і старшим помічником інспектора КДАіС.

21 вересня 1996 року єпископом (митрополитом) Криворізьким і Нікопольським Єфремом (Кицаєм) висвячений у сан диякона, а 9 листопада 1996 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром - у сан священика.

20 березня 1997 року проректором Київської духовної академії архімандритом (митрополитом Білоцерківським і Богуславським) Митрофаном (Юрчуком) пострижений у чернецтво з ім'ям Пантелеімон (на честь святого великомученика і цілителя Пантелеімона).

До дня світлого Христового Воскресіння, в 1997 році, Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений наперсним хрестом, а 9 липня 1997 року - возведений у сан ігумена.

З 1 серпня 1997 року по 29 серпня 2004 року - секретар Вченої Ради Київської духовної академії.

До дня світлого Христового Воскресіння, 1998 року, нагороджений хрестом із прикрасами, а через рік возведений у сан архімандрита.

29 травня 2000 року призначений на посаду доцента кафедри загальноцерковної історії Київської духовної академії. З травня 2001 року по вересень 2005 року - завідувач кафедрою загальноцерковної історії КДА.

З вересня 2005 року - клірик Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря у Феофанії (Київ).

8 червня 2000 року нагороджений медаллю Різдва Христового I ступеня. 9 листопада 2001 року до 300-річчя Київської духовної академії Блаженнішим Митрополитом Володимиром удостоєний ордена преподобного Нестора Літописця.

З вересня 2005 року - викладач і доцент кафедри філософії, політології та права Київського славістичного університету.

18 жовтня 2007 року, рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви архімандрит Пантелеімон призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським. Цього ж дня у предстоятельській резиденції Блаженнішого Митрополита Володимира в Києво-Печерській Лаврі відбулося його наречення в єпископа. Наступного дня, 19 жовтня, у Трапезному храмі в ім'я преподобних Антонія і Феодосія Печерських відбулася архієрейська хіротонія єпископа Івано-Франківського і Коломийського Пантелеімона, яку очолив Предстоятель Української Православної Церкви.

28 серпня 2014 року возведений у сан архієпископа.

Згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ від 23 грудня 2014 року (Журнал №98) був звільнений від управління Івано-Франківською єпархією та призначений на Шепетівську кафедру.

Згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ від 29 січня 2016 року (Журнал №9) був звільнений від управління Шепетівською єпархією та призначений на Уманську кафедру.

Жіночий монастир на честь Ікони Божої Матері «Ігуменя Афонської Гори» заснований рішенням Священного Синоду УПЦ 12 листопада 2005 року в с. Роги Маньківського району працею та стараннями протоієрея Миколая Ємця.

Адреса монастиря: 20145, Черкаська обл., Маньківський район, с. Роги. Тел .: +380674330267.

Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир знаходиться в селі Хижня Жашківського району.

В 2001 році з благословення керуючого єпархією заснований храм на честь святого апостола і євангеліста Луки, а вже з 2015 року, згідно рішення Священного Синоду, на основі парафії відкрито жіночий монастир.

Настоятелька монастиря – ігуменя Анастасія (Дикусар)

        26 серпня 2017 року, коли весь український народ святкує 26-ту річницю Незалежності, у Свято-Миколаївському кафедральному соборі м. Умані з благословення Керуючого єпархією  Високопреосвященнішого архієпископа Уманського і Звенигородського Пантелеімона був відслужений подячний молебень. Очолив молебень секретар Уманської єпархії прот. Вадим Паєвський у співслужінні  духовенства кафедрального собору  на честь святителя Миколая прот. Олександр Самотуга, прот.  Миколай Грабченко, протод. Петро Вірста. Під час богослужіння, за яким молились багато  прихожан, возносились молитви і прохання до Господа за мир і спокій в нашій державі, за любов між народами, що населяють нашу Батьківщину.

      Молебні про мир в Україні в цей день звершувалися на всіх парафіях Уманської єпархії.
  Напередодні Неділі 11-ої після П’ятидесятниці Високопреосвященніший Пантелеімон, архієпископ Уманський і Звенигородський, відслужив Всенічну в  Свято-Миколаївському кафедральному соборі м. Умані. Після полієлею Владика помазав богомольців освяченим єлеєм.
  20 серпня, в Неділю 11-ту після П’ятидесятниці, Православна Церква згадує знайдення мощів святителя Митрофана, єпископа Воронезького. У Свято-Миколаївському кафедральному соборі в цей день були звершені дві Божественні Літургії - рання о 7-й годині і пізня о 9-й годині.
  Пізню Літургію у співслужінні кліриків кафедрального собору очолив Керуючий єпархією архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон. По закінченні Літургії Архієрей звернувся до своєї пастви зі словами привітання з нагоди  2-го престольного свята Собору та виголосив проповідь на  тему Євангелія, яке  читалося за богослужінням.
Субота, 19 серпня 2017 00:00

Преображення Господнє

  19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших Двунадесятих Свят – Преображення Господа нашого Іісуса Христа. Свято встановлене на згадку події із земного життя Іісуса Христа – Преображення перед учнями Петром, Іаковом та Іоаном на горі Фавор перед Своїми стражданнями. Ця подія описана у трьох Євангелістів: Матфея (17, 1-9), Марка (9, 2-9) та Луки (9, 28-36).
 
 Напередодні свята Високопреосвященніший Пантелеімон, архієпископ Уманський і Звенигородський звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі міста Умані. Владиці співслужили  клірики кафедрального собору.

  На великій вечірні була звершена літія і освячення хлібів.

 Після полієлею архієпископ Пантелеімон помазав духовенство і прихожан освяченним єлеєм.

  По завершенні богослужіння Владика привітав всіх присутніх зі святом і преподав всім святительське благословіння.
 
 
  У світлий і радісний день Преображення Господнього Керуючий Уманською єпархією Високопреосвященніший Пантелеімон, архієпископ Уманський і Звенигородський,  розділив радість молитовного Євхаристійного спілкування з кліриками та парафіянами Свято-Миколаївського кафедрального собору. У звершенні Божественної літургії Владиці співслужили клірики кафедрального собору.

  За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

  Чимало вірян причастилися Святих Христових Таїн.

  У день Преображення здійснюється освячення плодів нового врожаю - винограду і яблук, завдяки чому це свято отримало в народі назву "Яблучного Спаса". Після відпусту Літургії було звершено славлення біля ікони Преображення Господнього. При співі тропаря і кондака свята Архіпастир звершив кадіння винограду і фруктів нового врожаю, прочитав над ними уставні молитви і окропив святою водою.

 При співі величання Преображення Господнього духовенство і всі парафіяни приклалися до ікони свята, розташованої на прикрашеному квітами та свіжими фруктами аналої в центрі храму.

  Потім Архіпастир звернувся до віруючих зі словами привітання та духовного повчання.
Сторінка 1 із 15