П'ятниця, 26 квітня 2019

Пасхальне послання

 

PP2019

 

Приидите вси вернии, поклонимся Святому Христову Воскресению:
се бо прииде Крестом радость всему миру.

(З Богослужіння у день Святої Пасхи)

 

 Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

  Цим радісним вітанням нині ми знову звертаємося один до одного. У цих коротких словах – світло нашої віри, радість нашої надії, кріпость нашої любові. Пасхальна радість сповнює наші серця, адже Христове Воскресіння – це основа життя, що перемогла смерть, гріх і тління. Пасху, як торжество життя, ми покликані переживати не тільки сьогодні – кожна неділя являє нам велич подвигу Спасителя, Який звільнив нас від смерті й розірвав кайдани гріха, що відокремлюють людину від Бога. Більш того, кожна хвилина життя істинного християнина має бути сповнена Пасхальною радістю.
  З особливою, воістину неземною радістю ми знову переживаємо велике й світле Свято Пасхи Христової. У цей день небо і земля єднаються у світозарнім сяйві пасхальної радості. Всім нам дарується можливість відірватися від земної повсякденності і, підносячись до горнього, духовного світу, побачити Воскреслого Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа.
  Немає свята більш радісного, ніж Світле Христове Воскресіння. Свята Церква іменує його «святом свят і торжеством торжеств», бо Пасха не тільки спомин найвизначнішої в історії світу події – вона звернена перш за все у вік майбутній.
З моменту Воскресіння смерть перестала бути для людини жорстокою неминучістю, а стала переходом до нової, духовної форми буття. Ми шукаємо на землі наше щастя, по-різному уявляємо його і не завжди знаходимо, а Божественне Одкровення ясно вчить нас, що справжнє щастя для людини – це життя з Богом і в Бозі. «Бо, якщо ми з’єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння», – вчить святий апостол Павло (Рим. 6, 5).
  Наше перебування з Богом і наше воскресіння з Ним є основою нашого блаженства тут, на землі, і там, у вічності: «Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади» (Рим. 6, 8-9).
  Кожен, хто бажає прийняти цей найбільший дар Божественної Любові, повинен очистити свою душу і своє серце від будь-якої скверни і гріха.
  Це стане можливим тільки тоді, коли істина Воскресіння Христового стане основою нашої віри й сенсом нашого життя. Тоді й ми досягнемо повноти радості про Воскреслого Христа, як свідчить святий апостол Іоанн Богослов: «І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22).
  Завдання кожної людини на землі – своїм життям проповідувати істину Воскресіння Христового. Всі сторони діяльності людини повинні бути сповнені вірою в Господа Іісуса Христа і в Його Всеспасительне Воскресіння. Вона є рушійною силою, яка оновлює Всесвіт. Сам Воскреслий Христос – джерело цієї віри. Від Нього і з Його допомогою навчимося любити Бога, Його святу Православну Церкву, нашу земну Вітчизну та один одного. Дотримуючись великої заповіді Божої про любов до Бога та ближнього, котра ґрунтується на непохитній вірі в грядуще воскресіння задля життя вічного, ми зробимо цей світ кращим і добрішим.
  У світлі Христової перемоги ми бачимо, що добро сильніше від зла, що ніч минула, а день наблизився, що істинне щастя людини може бути тільки в Бозі, і що «ми зробилися причасниками Христа, якщо тільки розпочате життя твердо збережемо до кінця» (Євр. 3, 14).
  Нехай же наша віра, наша любов до Христа, що виявляються у дотриманні Його заповідей, зміцнюються з кожним днем, щоб ми були гідними проповідниками Благої вісті про Воскреслого.
  У ці священні дні, коли наші серця сповнені радості про Воскреслого Господа, коли Сам Господь воскрешає наші грішні душі для більш світлого і досконалого християнського життя, ми долучаємося до істини Воскресіння й утверджуємо на ній свою віру і своє християнське життя. Воскреслий Христос живе всюди, бо на всякому місці влада Його. Він із нами завжди, як і Сам про це обіцяв: «Я з вами у всі дні до кінця віку» (Мф. 28, 20).
  Дорогі отці, брати і сестри! У цей не простий та не легкий для нашої Церкви час, коли нам, віруючим людям, доводиться захищати право на своє існування, будемо пам’ятати про те, що які б випробування не посилало нам сьогодення, ми з допомогою Божою повинні прикласти всі зусилля для втілення плодів Христового Воскресіння у справах нашої віри і любові, подібно до того, як це робили святі апостоли Христові та Його подвижники упродовж двох тисячоліть.
  Ще раз сердечно вітаю всіх вас зі святом Великодня! Розділяю радість Святої Пасхи з кожним, хто сповідує Христа Воскреслого, і з усіма людьми, жити з якими судив нам Господь. Нехай Воскреслий Христос зміцнить вашу віру, наповнить ваші серця духовною радістю, дасть сили й терпіння у несінні життєвого хреста, а в майбутньому сподобить святкувати Пасху Христову в Царстві Небесному.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

Милістю Божою, смиренний

+ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Пасха Христова,
2019 р.
м. Умань

 

П'ятниця, 06 квітня 2018

Пасхальне послання

PubPP2018
 
«Небеса убо достойно да веселятся,
земля же да радуется: да празднует же мир,
видимый же весь и невидимый,
Христос бо воста, веселие вечное!»
 
(Канон Пасхальної Утрені)

 
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!


  У цей день, за нашим давнім, але не старіючим християнським звичаєм, вітаю вас вічно живими апостольськими словами:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!


  Це привітання, ось уже майже дві тисячі років сповнює радістю і неймовірним трепетом душі віруючих християн. Адже свято Воскресіння Христового містить у собі основу нашої віри, її фундамент. «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша», – говорить апостол Павло (1 Кор. 15, 14).
  Церква готувала Своїх вірних до зустрічі зі святом Воскресіння Христового суворим сорокаденним постом. Через великопісні богослужіння, через Таїнства сповіді і Причастя, через повчання святих отців Церкви вона допомагала нам покаятися у наших гріхах та просвітитися світлом Божественної благодаті. Це світло сяє в душі кожного з нас. Це світло наповнює нинішньої світлозарної ночі наші храми. Про це світло чуємо ми у пасхальних піснеспівах: «Ныне вся исполнишася света, небо же и земля и преисподняя: да празднует убо вся тварь востание Христово, в Немже утверждаемся» (Тропар 3-ї Пісні канону Пасхальної Утрені).
  Християни, що будують своє життя на євангельських основах і перебувають у лоні святої Матері-Церкви, знають із досвіду про Єдине Світло Істинне, і в боротьбі з гріхом усе більше пізнають Його і просвіщаються Ним. Світло невгасиме, Світло, вище за смерть. Воно прийшло у світ, взяло на себе людське тіло і показало, що це Тіло може бути місцем перебування світла. Ні Голгофа, ні Хрест, ні людська злоба, ні диявол не змогли і не можуть загасити те Світло, яке зійшло до пекла і просвітило тих, хто там перебував.
  Христос передав це світло Своїм послідовникам. І ось тепер ми, як і сотні поколінь віруючих до нас, приймаємо його – це світло – і радість цього прийняття переповнює наші серця до краю. Христос сказав апостолам: «Ви є світло світу» (Мф. 5, 14). Ці ж слова стосуються і кожного з нас. Ми – світло світу, ми христоносці, що мають Христа у своїх серцях. Ми носимо Христа у наших душах і відкриваємо Його собі у нашій совісті. Ми покликані освітлювати всіх, хто оточує нас!
  Хтось може дорікнути, мовляв, у час воєнних протистоянь і суспільно-економічних негараздів простій людині важко знайти у собі сили, щоб ділитися теплом душі і світлом із сторонніми людьми. Однак для нас, православних християн, Воскресіння Христове є невичерпним джерелом благодатної сили, що укріпляє та дає нам можливість допомагати іншим навіть тоді, коли самим не просто, любити тих, хто звинувачує та зводить на нас різноманітні наклепи, нести радість Євангельської проповіді до струджених і обтяжених життєвими проблемами. Невичерпним джерелом благодатної сили, що надихає нас на це та укріплює на життєвому шляху є віра у Воскресіння Христове. «Цей день полегшує всяку скорботу, – говорить святитель Григорій Ниський про Великдень, – і немає людини, яка би не знаходила втіхи у торжестві свята».
  Бути гідними великого Торжества закликає нас і святий Феодор Студит: «Будемо уважні в цей день, щоб нам провести його світло і побожно, тому що це Пасха – перший і найвеличніший дар Божого домобудівництва. З допомогою побожності обмежимо своє тіло так, щоб, хоча і перемінилася їжа, не змінився наш духовний стан». Світле Христове Воскресіння ми зустріли радісним і урочистим богослужінням. Цей молитовний настрій треба зберігати і надалі, не даючи смуткові відлучити нас від торжества великого Свята. Кожному з нас потрібно докласти зусиль, щоб зберегти у собі ті духовні скарби, що їх вдалося надбати за час святої Чотиридесятниці.
  Якщо людина зустрічає свято Воскресіння Христового лише зовнішньо, або, що ще гірше, виключно по-мирському, – вона зневажає великий Божий дар, який пропонує кожному з нас Христос. Підміна внутрішньої духовної сутності свята тілесними втіхами та розвагами призводить до спустошення людської душі і поступового повного відходу людини від Бога.
  Ми готувалися до Великодня йдучи за Христом шляхом страждань аж до духовної Голгофи. Ми прийняли у себе Христа і нині воскресаємо разом із Ним. Дай же, Боже, нам усім не тільки у дні пасхальних свят, але й у всі дні нашого життя розділяти радість про Воскреслого Христа зі святими ангелами Божими, всіми пророками, апостолами, мучениками і сповідниками, преподобними і праведними, які очистили свої серця, щоб бачити Бога.
  Вітаючи всіх вас зі світлим святом Воскресіння Христового молитовно бажаю, щоб і на нас з вами сповнилися обіцянки бажаної зустрічі, обіцянки вічної нетлінної радості, дані Господом Його учням та послідовникам: «Так і ви тепер маєте печаль, але Я знов побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22).
  Нехай Воскреслий Христос Спаситель зміцнить наші духовні й тілесні сили для несення життєвого хреста, принесе в наші душі, наші родини і в наше суспільство радість, мир, любов і злагоду.


ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
 
Милістю Божою, смиренний
 
+ПАНТЕЛЕІМОН
 
АРХІЄПИСКОП
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ


Пасха Христова,
2018 р.
м. Умань
Вівторок, 11 квітня 2017

Пасхальне послання

PubPP20171

 

“Сей день, его же сотвори Господь,
возрадуемся и возвеселимся в онь”
(Пс. 117)

 

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!


Сердечно вітаю кожного із вас вічно живими,
переповненими радістю та торжеством словами про перемогу життя над смертю – 


ХРИСТОС ВОСКРЕС!



  Спасительна подія Воскресіння з мертвих Христа Життєдавця зібрала сьогодні до православних храмів безліч вірних, які радісними піснеспівами та щирими молитвами славлять Свято із свят – Світле Христове Воскресіння.
  Пасхальні торжества триватимуть у наших храмах цілих сорок днів, але навіть цього, на перший погляд, тривалого періоду, недостатньо, щоб висловити всю ту радість, яка наповнює наші серця, якою повниться все Боже творіння довкола нас.
  Першим словом Воскреслого Христа було: «Радуйтеся!». Почуття радості супроводжує нас усе наше життя і є одним із найсильніших почуттів. Ми радіємо, коли молоді, радіємо, коли оточені близькими і люблячими людьми, радіємо, коли Господь сподобляє спокійної мудрої старості, радіємо про успіхи наших дітей та онуків, радіємо про красу та гармонію довколишньої природи; радість полонить наше серце, коли ми прощаємо образи та несправедливість, радістю сповнюємося ми під час молитви. Саме життя для віруючої людини є джерелом радості.
  Однак наша земна радість – лише слабкий відблиск радості небесної, радості, яку приготував для нас Господь. «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1Кор. 2, 9).
  Ось чому Воскреслий Господь звертається із закликом радіти до своїх учнів. Ці ж слова повторить пізніше апостол Павел у своєму посланні до Филип’ян: «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!» (Флп. 4,4). З цією радістю апостоли благовіствували світові Євангеліє. З цією радістю святі мученики відважно йшли на тортури і страти. Цією радістю до наших днів світяться очі православних християн, коли вони відчувають дію Божої благодаті у своєму житті. Ця радість буває незрозумілою людям невіруючим, які іноді з подивом дивляться на християн. Але ми, ті, що освітлені світлом Христового Воскресіння, знаємо з власного досвіду, що радість ця, яку не можна описати словами, живе в глибині наших сердець і преображає наше життя, надаючи йому глибокого смислу.
  Кожна віруюча людина знає, що шлях до радості Воскресіння лежить через Голгофу. Господь зійшов на Хрест і, перетерпівши великі муки, увійшов у радість Воскресіння. Так само і кожен із нас, перед тим, як відчути благодатну радість Христову у своєму серці, має пройти шляхом терпіння скорбот, шляхом несіння свого життєвого хреста.
  Перед тим, як поринути у святкування Воскресіння Христового, кожен із нам пройшов шляхом Великого посту, понісши посильний подвиг утримання, принісши Богові свої молитви і покаянні сльози. Це було нелегко для кожного з нам, але тим більшою є радість свята для тих, хто подолав нелегке поприще посту. Тому-то кожного разу, зустрічаючи свято Воскресіння Христового, ми оживаємо душею, воскресаємо духом, торжествуємо і радісно вітаємо один одного: «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»
  Велике і світле свято Христового Воскресіння – прекрасна нагода забути взаємні чвари і непорозуміння, пробачити один одному образи і прикрощі. «Простим вся Воскресением», – закликає нас Свята Церква словами Пасхальної стихири. Давайте ж зробимо крок назустріч один одному. Обіймемося з тими, з ким ще вчора ворогували, привітаємо тих, хто раніше навіть дивитися не хотів у наш бік, адже славити Воскреслого Христа належить не лише словами, але й нашими справами.
  В ці світлі пасхальні дні я також закликаю вас, дорогі пастирі, ченці та черниці, браття і сестри понести радість про Воскресіння Христове тим, хто з якихось причин не може долучитися до храмових богослужінь. Лікарні, будинки престарілих, місця позбавлення волі, окремі домівки, де живуть обмежені у своїх можливостях пересуватися люди – ось куди потрібно спрямовувати наші стопи, щоб провістити тим, кому важче, ніж нам, радість Пасхи Христової, як колись це зробили жінки-мироносиці.
  В ці священні і світоносні дні, коли ми сповнені радості про Воскреслого Господа, коли Він сам воскрешає наші заскорузлі у гріхах душі, ми знову і знову утверджуємо нашу віру у загальне воскресіння і вічне буття з Богом у Царстві Небесному. Воскреслий Христос скрізь. Тому він завжди з нами, як колись і пообіцяв апостолам: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Він на землі і на небі. Він все наповнює собою. Він у Таїнствах, що звершуються в Церкві. Він у Чаші, до якої за Божественною літургією приступають вірні, щоб причаститися Тіла і Крові Христових.
  Ця присутність Христа в нашому сповненому гріхом, несправедливістю і стражданнями світі допомагає нам зносити труднощі і незгоди. Милість Божа укріпляє нас і дозволяє мати в серцях наших надію на краще життя в подальшому та на Господню допомогу кожного дня нинішнього.
  Сьогодні, як ніколи, нам потрібно об’єднуватися в молитві за мир і благополуччя народу нашої стражденної України. Тому закликаю всіх вас, дорогі мої, просити Бога про милість для нашої Батьківщини та її багатостраждального народу. Закликаю творити справи милосердя, підтримувати тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, допомагати нашим ближнім знайти спасительний шлях до Церкви Христової.
  Світла радість Воскресіння Христового нехай обгорне всіх нас цієї святкової ночі. Бажаю вам від Воскреслого Христа великої духовної радості, миру, здоров’я, спасіння, твердого стояння у вірі Христовій. Ніякі пекельні сили нехай не зможуть нікого з нас відділити від Христової Істини. Воскреслий з мертвих Життєдавець Христос нехай возвеселить наші серця, щоб у щирості і взаємній любові ми радісно вигукували:



ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

 

+ПАНТЕЛЕІМОН


АРХІЄПИСКОП
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Пасха Христова,
2017 р.
м. Умань

Четвер, 28 квітня 2016

Пасхальне Послання

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
Високопреосвященнiшого Пантелеiмона,
Архiєпископа
Уманського i Звенигородського

 
Воскресение Твое, Христе Спасе,
Ангели поют на небеси,
и нас на земли сподоби
чистым сердцем Тебе славити.
(Стихіра на Утрені Пасхи)


Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!



Вітаю кожного із вас вічно живими, переповненими радістю словами про перемогу життя над смертю, про Воскресіння Сина Божого -
 
ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Сьогодні торжествує Свята Православна Церква, святкуючи з великим благоговінням та радістю спасительну подію Воскресіння з мертвих Христа Життєдавця.
Це велике свято є вінцем і славою спасительних дій безмежно жертовної любові Господа нашого Іісуса Христа до роду людського.
У святковому сяйві яскраві промені Божественного Пасхального світла наповнюють наші серця і увесь всесвіт тріумфуючою радістю: «Ныне вся исполнишася света: небо же и земля и преисподняя…», «да празднует же мир, видимый же весь и невидимый: Христос бо воста, веселие вечное» (Пасхальний канон, глас 1-й).
Святитель Іоанн Златоуст у своєму Слові на Пасху благовіствує, що людина благочестива і щиро любляча Бога насолодиться цим прекрасним і світлим торжеством преславного Воскресіння Христового, котре ми нині святкуємо і в якому Господь наскільки дивовижно явив премудрість, благість і любов Свою до людей, дарувавши всім життя вічне.
Воскреслий Христос повернув нам усе, що ми втратили через гріхопадіння наших праотців, зруйнував стіну між Богом і людьми, відчинив нам двері Раю, подарував нам можливість називати себе дітьми Божими. Тому Свята Церква з таким духовним піднесенням співає: «Сей День, его же сотвори Господь, возрадуемся и возвеселимся в онь» (Стихіра Пасхи).
У цю неповторну пасхальну ніч в храми приходять віруючі, щоб разом об’єднатися навколо Воскреслого Господа. Усвідомлюючи своє єднання з Ним і один з одним, вони висловлюють свою радість вічно живим вітанням «Христос Воскрес!» — «Воістину Воскрес!»
Пасха Христова – це дар Божественної любові, який ми повинні нести в світ і свідчити про істину Воскресіння. Це священна місія кожного християнина, всієї Церкви Христової.
Христос воскрес із мертвих. Смерть переможена і уже не може тримати у своїх обіймах Того, Хто переміг гріх. Бо смерть увійшла в нашу природу через гріх. Немає гріха – немає і смерті. Воскресіння Христове є перемогою над тілесною смертю, і це – велика перемога, бо вона завершує перемогу над духовною смертю. Апостол Павло надає Воскресінню Христовому неперевершене значення. Він каже: «Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших» (1 Кор. 15: 17). І, дійсно, без Воскресіння Христового немає християнства.
Не тільки апостол Павло впевнений у Воскресінні Христовому. В ньому переконані і всі Христові учні, і жони-мироносиці, і всі ті, хто бачили Його воскреслим. Вони не лише бачили, але й доторкалися до Його воскреслого тіла. Апостоли проповідували «про те, – як пише Іоанн Богослов, – що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші» (1 Ін. 1: 1).
Учні Христа стали проповідниками істини Воскресіння і довели вірність цій істині своєю мученицькою смертю. Наслідуючи їхній приклад, багато поколінь християн як стародавнього, так і нового часу вмирали за Христа з твердою вірою в майбутнє воскресіння для вічного життя з Ним. Своєю проповіддю і силою віри вони кинули виклик світові і перемогли його. Це надихає і кожного з нас нести свій життєвий хрест, не страшитися труднощів і спокус, пам’ятаючи слова Христа Спасителя: «Я з вами у всі дні до кінця віку» (Мф. 28, 20). Він з нами в радості і скорботі, в здоров’ї і хворобі, в успіхах і невдачах. Він наповнює Собою все живе на землі і в душах віруючих людей. Він іде з нами життєвим шляхом, як колись ішов з двома учнями по дорозі в Емаус.
Сьогоднішня Пасхальна радість допомагає нам забути про труднощі життя, наші скорботи та проблеми. Життя йде своїм шляхом, і, переживши пасхальну радість, ми знову повертаємося до нашої дійсності, часто сповненої зла, ненависті, підозри, ворожнечі серед людей, зневіри й убогості. Кожен віруючий у Христа тою чи іншою мірою відчуває вплив зла. Такий стан речей вносить розлад у стосунки людини з Богом, ближніми і самим собою. Відсутність віри і християнської любові є причинами занепаду духовності у суспільстві, соціально-політичних потрясінь і загострення проблем.
Святкуючи Світле Христове Воскресіння, ми маємо пам’ятати, що те торжество духу, яке ми отримали, проходячи Великий піст, не повинно закінчитися з приходом Пасхи, а, навпаки, ще посилитися і зрости. У наш непростий час, коли здається, що зло і гріх знову перемагають добро і світло, коли гріх подається як щось законне і природне для людини, зміцнімося у вірі у Воскреслого Господа. «Будьмо уважні, – закликає нас преподобний Феодор Студи – щоб нам провести це свято світло і радісно, бо це Пасха – перший і найбільший дар Божий».
Будемо невідступно слідувати заповідям Засновника нашої віри, творчо працюючи кожний на своєму поприщі на славу Святої Церкви, на користь нашої дорогої Вітчизни і для добробуту своїх ближніх.
У світлу ніч Воскресіння Христового і у світлоносні пасхальні дні щиро прославимо з глибин наших віруючих сердець Христа, Воскреслого з мертвих, і заспіваймо Йому, Переможцю смерті, гімн любові і подяки: «Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав». «И нам даровав живот вечный, поклоняемся Его тридневному Воскресению».
Благодать Господа нашого Іісуса Христа нехай буде з усіма Вами. Амінь (Рим. 16, 24).

ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
 
Архієпископ Уманський і Звенигородський
 


Пасха Христова,
2016 р.
м. Умань