ProtAlex
Пасхальне послання
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими словами, сповненими благодаті і натхнення, Свята Матір-Церква закликає всіх, хто пройшов поприще Великого посту, відчути радість найсвітлішого Свята свят – Воскресіння Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа.
З перших днів існування Церкви, християни урочисто відзначають свято Пасхи Господньої, прославляючи найвеличнішу в історії людства подію – Воскресіння з мертвих Христа Життєдавця, Котрий поклав початок нашому спасінню і воскресінню всіх споконвіку померлих.
Святе Євангеліє ясно і переконливо свідчить про вічну істину воскресіння Христового. І ми, християни ХХІ століття, з вірою сприймаємо цю істину і утверджуємося в ній через свій особистий духовний досвід. Радіймо! Христос Воскрес, здійснилася справа відкуплення, всім істинним послідовникам Іісуса Христа дароване вічне блаженне життя.
Апостол Павло вчить, що у воскресіння Христове потрібно вірувати, щоб спастися: «Якщо вустами твоїми будеш сповідувати Іісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся…» (Рим. 10, 9).
Немає і не може бути на землі свята радіснішого і урочистішого, ніж свято Пасхи Господньої, бо Воскресіння Христове є невичерпним джерелом всяких благ, спасіння і вічного блаженства для всього людського роду. Святі апостоли через недостатність віри спочатку збентежилися, побачивши свого Учителя воскреслим, але потім їхній сумнів змінився найповнішою вірою і радістю. Як не радіти, як не веселитися, як не прославляти нинішнє свято! Ми страшимося пекла, тепер нема чого його страшитися – нині воно переможене і зруйноване. Ми жахаємось смерті, тепер нема чого її жахатися – жало її знищено: «бо звільнила нас Спасова смерть». Ми боїмося диявола, нема чого його боятися – він позбавлений влади: «Воскрес, Христос, і впали демони». Ми бажаємо вічного спасіння – відкриті нам райські двері: «бо Христос воскрес, радість вічна». Чого б ми не побажали для нашого спасіння – все вже готове, чого б не захотіла наша душа – все вже є, все дароване нам Воскресінням Христовим.
Пасхальна радість, радість Воскресіння повинна бути в душі християнина завжди, але зберегти її може тільки чисте і непорочне серце. Духовна радість досягається ціною духовного подвигу. І шлях, яким вела нас Свята Церква до світосяйного свята Пасхи, є образом такого подвигу. Радість Воскресіння Христового – завершення і наслідок цього подвигу. Її ми бачимо навіть у красі Божого світу, що відроджується, в навколишній природі, яка прокидається від зимового сну.
Воскресіння Христове дарувало людині досконалу радість у Богові. Людині відкрився новий світ – світ святості, істини і блаженства. Людина сподобилася прийняти благодатні дари Святого Духа, дар усиновлення Богом і високе призначення – стати храмом Божим, оселею Духа Святого.
В цю великодню ніч ми не завжди усвідомлюємо причину такої безмежної радості душі. Але Милосердний Господь, даруючи нам радість Святої ночі, нехай і неусвідомлену, навчає нас істинному настрою християнської душі, показує нам, якою великою в нас має бути надія на спасіння, якою міцною повинна бути віра в Його безмежне милосердя, якою по-дитячому чистою має бути радість Воскресіння Христового і нашого майбутнього воскресіння.
На превеликий жаль, цьогорічну Пасху святкуємо у час війни і зі сльозами на очах. Держава наша Україна опинилася у складній та водночас небезпечній ситуації. Закликаю всіх до єдності, посилення молитви, милосердя, допомоги один одному та згуртуватися навколо наших доблесних воїнів - захисників Батьківщини. Ми віримо в Бога, тому ми віримо в перемогу, ми наближаємо її взаємною підтримкою, жертовністю, яка виявляється в захисті держави та в служінні ближнім. Наблизимо перемогу гарячою молитвою, яка щодня, щогодини, лине в наших храмах до Бога і Його святих угодників від мільйонів щирих сердець наших співвітчизників.
Вірю, що Господь - чоловіколюбець прийме наш молитовний подвиг, простить нам гріхи наші. І в найближчому часі мир Божий знову запанує на нашій благословенній українській землі!
Ми всі повинні пам’ятати одну дуже важливу істину – що без Бога, без Його всесильної допомоги, без духовно-морального вдосконалення ми не зможемо нічого досягти в цьому земному житті. Всі наші мрії розвіються, як дим,а всі наші досягнення зруйнуються.
Дорогі отці, брати і сестри – всі вірні чада Уманської єпархії. Нині, в ці священні дні, прославляючи Воскреслого Христа, оновімося всім єством своїм, намагаймося виконувати заповіти віри православної, яка є невичерпним джерелом морального вдосконалення, благочестя, любові, працьовитості, миру, яка скеровує нас до вічного спасіння.
З почуттям любові до Воскреслого Господа звернімося до Нього, нехай дарує Він всім нам сповна насолодитися пасхальною радістю в житті цьому, а по закінченні життя нашого сподобитися вічного блаженства з усіма святими в обителях Отця Небесного, в невечірньому дні Царства Христового.
Щиро бажаю в доброму здоров’ї та благодатному мирі святкувати спасительну Пасху Христову!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
Милістю Божою, смиренний
+ПАНТЕЛЕІМОН
МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Різдвяне послання
Днесь Христос в Вифлееме раждается от Девы:
днесь Безначальный начинается, и Слово воплощается.
(Стихира праздника)
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
У сьогоднішній святковий, урочистий день Благодать Божа зібрала нас під склепіння святих храмів, щоб ми «єдиними устами і єдиним серцем» прославили Народженого від Діви Марії Богонемовля Христа.
Всі ми з великим нетерпінням чекали цього свята, готуючись до нього багатоденним постом, посиленою молитвою, творінням добрих справ. Подібно до цього колись старозавітні праведники чекали на появу Месії, з покоління в покоління передаючи віру, навчаючи молитві, підтримуючи надію на порятунок людства від полону гріха і смерті.
І ось, як колись пастухи біля Віфлеєму у різдвяну ніч, чуємо і ми прекрасний спів: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» Це ангельське благовістя пробуджує в наших душах почуття радості і глибокої вдячності. Бог приходить до нас, долаючи утворену людським гріхом прірву. Приходить не у спалахах блискавок, не у величі і славі, не в супроводі пишної свити чи, якби це було зараз, у прямій трансляції події на цілий світ. Ні, Він прийшов небувалим і нечуваним чином: як немічне Немовля, «Яке немає де главу приклонити» (Мф. 8, 20).
Митрополит Сурозький Антоній відзначає, що у Різдвяну ніч Спаситель опинився серед найбільш знедолених людей. Ніхто не прийняв Його Пречисту Матір під свій дах, ніхто не дав Йому хоча б тимчасового притулку. Всі сприйняли Його, як чужого.
У цих земних шляхах Христос став подібним до нас, розділивши разом із нами наші труднощі і немочі. Він зріднився із нами через Свою Пречисту Плоть, Своє милосердя і Свою любов. Розмірковуючи про Тайну втілення Бога Слова, святитель Григорій Богослов зазначає: «Заможний стає вбогим – бідніє до плоті моєї, щоб мені збагатитися Його Божеством; Сповнений виснажується – применшується ненадовго в славі Своїй, щоб мені стати причасником повноти Його».
Господь приходить до нас і приносить повноту буття, радості і духовних дарів. «З нами Бог!» – вигукує пророк Ісаія (Іс. 8, 10). Ця переможна пісня лунає під час Різдвяних богослужінь у наших храмах. З нами Бог у Своїй благодаті, яка щедро виливається на об’єднаних у Церкву Христову вірних. Кожен, хто сподобився Святого Хрещення, хто приступає з вірою і благоговінням до спасительних Таїнств Христової Церкви є наслідником вічного спасіння, отримує прощення гріхів і очищається від усякої скверни. «Живу вже не я, але живе в мені Христос», – каже про такий стан апостол Павло (Гал. 2, 20).
Кожен, хто призваний до Вічного життя з Богом, прийнявши у себе повноту благодаті, не втрачає, разом із тим, своїх індивідуальних рис. Кожен має дані йому від Бога таланти – дарування, з допомогою яких він може славити Бога і допомагати своїм ближнім. В цьому сенсі кожен із нас несе у Церкві своє служіння. І сумлінне звершення його – це той дар, який кожний із нас, наслідуючи Христа, може принести своєму ближньому.
Наш час, сповнений різноманітних труднощів і драматичних подій, розкриває перед християнами великий простір для служіння. Суспільство відчуває гостру потребу взаємної любові, доброго слова, надії на майбутнє. Як ніколи, актуальною сьогодні є проповідь Євангельського благовістя, молитовна, моральна та матеріальна підтримка нужденних. Виклики сьогодення, серед яких чільне місце займає пандемія короновірусної хвороби, стали для всіх нас серйозним екзаменом глибини нашої віри, повноти нашої надії на Бога.
Вітаючи з Різдвом Христовим, закликаю всіх вас, всечесні отці, браття і сестри, до тіснішого згуртування у громадах, до посилення нашої єдності у Христі. Спільна молитва один за одного, підтримка тих, кому важко, можуть зіграти вирішальну роль у чиїсь боротьбі за життя.
Славлячи Новонародженого Христа, припадемо ж разом із простими пастушками та мудрими волхвами до Його ясел. Будемо славити Його втілення та радіти спасінню, що прийшло для кожного із нас!
Вітаю вас, дорогі всечесні отці, матушки ігумені, брати і сестри з Новим 2022 роком. Бажаю, щоб це Новоліття було для всіх сповнене милості Божої, а Новонароджений Христос нехай допомагає нам перемінити на краще себе і своє життя. Бог миру і благодаті нехай укріпить всіх нас вірі, у творінні добрих справ і у проповіді святого Євангелія. Амінь.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!
Милістю Божою, смиренний
ПАНТЕЛЕІМОН
МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Різдво Христове,
2021/2022 р.
м. Умань
Всенічне бдіння напередодні свята Вознесіння Господнього
На Великій вечірні Архієрей очолив літію і освячення хлібів.
При звершенні полієлею священики поперемінно з архієрейським хором співали величання Господу Іісусу Христу: "Величаем Тя, Живодавче Христе, и почитаем Еже на небеса, с Пречистою Твоею плотию, Божественное Вознесение".
Пасхальне послання
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Вітаю вас, дорогі мої, із найбільшим і найрадіснішим святом Воскресіння Христового. Цією подією увінчалося влаштування нашого спасіння, бо Своїм жертовним подвигом Господь подолав смерть, знищив силу диявола і визволив нас від гріха і прокляття. Саме тому вона є основою нашої віри та запорукою надії, бо, як говорить апостол Павло, «якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15,14).
Немає у Церкві більшого свята, немає у світі більшої радості, ніж радість про воскреслого Спасителя. Вже близько дві тисячі років пройшло з того часу, як Господь воскрес із мертвих, але значення свята не зменшується, не зменшується і християнська радість.
Пасха Христова є утвердженням нашої віри, опорою надії і торжеством любові. Віра у воскресіння Господа Іісуса Христа з мертвих – це тверде переконання в тому, що ми спасенні, вільні від влади гріха і смерті. Це та істина, яка одноголосно сповідувалася всіма послідовниками Христовими. У воскресінні ми переконуємося, що наші гріхи викуплені стражданнями і смертю Спасителя і маємо непохитну надію і в наше майбутнє вічне життя.
Воскресіння Христове є торжеством нашої надії на те, що після тимчасових скорбот і страждань у визначений час воскреснуть із мертвих всі, хто любить Бога, й увійдуть у Царство Його і вічне блаженство. Воно переконує нас у всезагальному воскресінні всього роду людського, бо «Христос воскрес з мертвих, як первісток серед померлих» (1 Кор. 15, 20). Таким чином, подвиг Спасителя органічним зв’язком нерозривно поєднаний і з нашим особистим воскресінням. Усвідомлення ж цього розвіює гіркоту тимчасового життя, допомагає нам терпеливо і мужньо переносити всі життєві скорботи.
Сьогоднішнє свято є найвеличнішим торжеством християнської любові. Бо саме любов вимагає від кожної людини важких і постійних трудів на благо ближніх, боротьби, страждань, самозречення і готовності пожертви всіма нашими скарбами, і, навіть, життям.
Пасха Христова дає людству нове життя, стверджує нас у вірі, що воно не обривається, а душа не пропадає безслідно. Навпаки, відтепер кожна людина є носієм такого нового життя, наповненого глибоким змістом і має надзвичайно важливе значення. Тому, віруючи у воскресіння, ми повинні намагатися жити з Богом, не оскверняючи гріхами і пристрастями даровану нам святість.
Сьогодні, як і в апостольські часи проповідь про Христа та вірність Його Церкві вимагає від нас твердості духу і готовності терпіти всі скорботи і утиски. Торжество Воскресіння Христового додає нам мужності, сил і рішучості стояти в істині віри Христової, зберігати єдність Святої Церкви та суворо притримуватися принципів її канонічного устрою.
Цього року Пасхальне торжество знову затьмарене тривогою, викликаною пандемією коронавірусної інфекції. Однак ми не слабшаємо у вірі і не втрачаємо надії, пам’ятаючи слова нашого Спасителя: «Не бійся! Тільки віруй!» (Мк. 5, 36). Вони прозвучали, коли потопаючому в морській безодні апостолу Петру Христос назустріч простягнув Свої руки. Саме в такі моменти життєвих проблем і загроз віра і проявляє себе, стаючи твердим ґрунтом для слабких людських ніг. Будемо ж кріпитися, возлюблені, бо з нами – Господь наш Іісус Христос, Переможець смерті, пекла, зла і всілякої неправди.
У цей величний день Світлого Христового Торжества, коли ми вітаємо один одного цим древнім і вічним апостольським вітанням: «Христос воскрес! – Воістину воскрес!», сердечно поздоровляю вас, всечесне духовенство, ченці та черниці, боголюбиві миряни і бажаю всім нам бути стійкими у святій православній вірі, мужніми, братолюбними і трудолюбивими на благо Святої Православної Церкви і нашої української землі, прославляти Господа за Його великі милості до грішного людського роду.
Нехай вселенська радість воскресіння Христового наповнить наше єство вірою і любов’ю, радість і мир повсякчас супроводжують нас, а Всемилостивий Господь, позбавивши від хвороб, смутку і розпачу, допоможе нам досягти спасительних успіхів у благочестивому житті і завжди перебувати в єдності, благочесті та злагоді. Амінь.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
Милістю Божою, смиренний
+ПАНТЕЛЕІМОН
МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Різдвяне послання
«Когда пришла полнота времени,
Бог послал Сына Своего Единородного,
Который родился от жены, подчинился закону,
чтобы искупить подзаконных,
дабы нам получить усыновление»
(Гал. 4, 4-5)
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!
З почуттям великої духовної радості та християнської любові сердечно вітаю вас зі святом Різдва Христового та Новоліттям!
Сьогодні Православна Церква урочисто святкує пришестя у світ Сина Божого і Сина Людського – Господа нашого Іісуса Христа. Минув ще один рік – і знову під склепіннями храмів звучить ангельська пісня: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління» (Лк. 2, 14). Понад двадцять століть пройшло з тієї пори, як ангел сповістив цю звістку пастирям, однак радість Різдва Христового не втрачає своєї сили і величі, бо є виявом великої Божої милості до грішного людства.
Різдво Христа Спасителя є найвеличнішою і найтаємничішою подією, яку не може осягнути людський розум. Апостол Павел називає Боговтілення «великою таємницею благочестя» (1Тим. 3, 16). Справді, важко усвідомити як Бог зробився людиною, як Творець став творінням, як Владика прийняв образ раба (Флп. 2,7).
Бог з’явився людям небувалим і незбагненним чином. Він відкрився у втіленні Христовому; Бог став одним з нас, але не в славі, а в немочі: безпорадним і знедоленим, уразливим і неначе переможеним, зневаженим для всіх, хто вірить лише в силу і у земну велич. «І слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін.1, 14).
Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного заради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч із нами, щоб примирити земне з небесним. Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові – всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись у правді та істині втілити це свято у своєму житті, і тоді Христос народиться у серці кожного із нас, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи їх безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир – мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. У різдвяних піснеспівах Церква повторює, як переможний гімн: «З нами Бог!». Так, Бог із нами, щоб ми були у вічній радості та любові!
Пам’ятаймо, що з року в рік ми не просто згадуємо Різдво Христове, але святкуємо його, а це означає, що хоча народження Богонемовляти Іісуса сталося одного разу в історії, воно звершується вічно. І тут, на землі, це видно з того, що кожного року в різдвяні дні ми наповнюємо храми, звертаємось до Немовляти особливою різдвяною молитвою, стаємо перед яслами, щоб вклонитися Йому. Якщо ми хочемо не лише раз у році, але завжди відчувати радість Різдва, то маємо навчитись тримати у серці тишу і спокій. Лише тоді ми почуємо ангельський небесний спів, по-справжньому вклонимось Божественному Немовляті і приймемо в серце ні з чим непорівняну радість. Нехай же у цей день «не засумнівається серце ваше» (Ін. 14, 1), як каже нам Сам Христос, бо у Його Божественному Різдві ми покладаємо початок для Пасхи, рівно ж як у Великодні ми бачимо плід Різдва Христового.
Богонемовля Христос приходить у світ, наповнений скорботами та стражданнями. Так було тоді, так є і зараз. Ми потерпаємо від суспільно-політичних та економічних негараздів, ми страждаємо від всесвітньої пандемії нової, раніше незнаної хвороби. Це призводить до того, що багато із нині живучих людей впадають у відчай і втрачають надію. Та світло Божественної любові, запалене у світі Віфлеємською зорею, дає віруючим у Христа можливість навіть у такий складний час не втрачати благодатної єдності з Богом і успішно долати випробування важкою недугою. Благодатна єдність із Христом пробуджує у серцях православних християн також гарячу молитву за тих, хто через лукавство та підступ політиків та залежних від них релігійних діячів, відпали від єдності із Єдиною Соборною Церквою Христовою, спаплюжили святі Церковні Канони та порушили апостольське преємство рукопокладення. Ми возносимо свої гарячі молитви також про цих наших братів і сестер, бажаючи якнайшвидшого владнання церковних негараздів у нашій державі.
У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні ченці і черниці, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди. Господь наш Іісус Христос Різдвом Своїм з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.
Щиро бажаю усім вам міцного здоров’я, простоти віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай світло Віфлеємської зірки додає усім нам сили зростати духовно у міру зросту Христового та примножувати всі євангельські доброчинності для Божої слави і для нашого спасіння. Хто знайшов дорогу до ясел Богонемовляти – йдіть впевнено, хай ніякі земні буревії сьогодення не зможуть вас похитнути чи спокусити; хто шукає цю дорогу – світло різдвяної ночі хай буде вам дороговказом, а хто знайшов її, але зійшов і заблукав – віримо і надіємось, що любов Немовляти Іісуса Христа допоможе знайти правильний шлях і стати на нього, щоб він привів усіх до світла істини – до Царства Небесного!
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!
Милістю Божою, смиренний
ПАНТЕЛЕІМОН
МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Різдво Христове,
2020/2021 р.
м. Умань
Божественна літургія в Неділю Всіх Святих
14 червня 2020 року, в Неділю 1-шу після П’ятидесятниці, Всіх Святих, Високопреосвященніший Пантелеімон, митрополит Уманський і Звенигородський звершив Божественну літургію у храмі Всіх Святих міста Умань.
Його Високопреосвященству співслужили секретар єпархії та настоятель храму прот. Олександр Смагло і запрошене духовенство.
За богослужінням було піднесено сугубу молитву про припинення поширення небезпечних вірусних захворювань.
По закінченні Літургії та молебню Архіпастир привітав вірних зі святом та звернувся до присутніх зі словами проповіді.
Пасхальне послання
Благодарение Богу, даровавшему нам победу
Господом нашим Иисусом Христом!
(1 Кор. 15, 57)
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Цими короткими, але сповненими великою вірою, надією і любов’ю словами з року в рік ми зустрічаємо найбільше, найрадісніше та найважливіше християнське свято – Воскресіння Господа, Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
Свята Мати-Церква навчає нас, що церковні свята – це не лише згадування тих чи інших подій, що відбулися раніше, здебільшого сотні років тому. Церковні святкування передовсім роблять нас учасниками тієї реальності, яка прославляється мовою молитв і піснеспівів у певному християнському святі.
Воскресіння Спасителя світу – це велика подія нашого спасіння, на яке чекало все людство від прабатьків Адама та Єви до часу народження Церкви на землі. До воскресіння Христового старозавітне людство святкувало Пасху, день звільнення ізраїльського народу від єгипетського рабства, коли народ, вибраний Богом, став вільним тілом і душею, щоб розпочати нове життя через завіт з Богом, який мав привести до свободи від гріха. Тому ізраїльський народ Бог врятував від знищення, щоб зробити його носієм істинної віри для всіх народів світу. Через це апостол Павло називає Господа Іісуса Христа – нашою Пасхою (1 Кор. 5, 7), бо Спаситель є Новою Пасхою, котра була принесена в жертву, страждала, померла та воскресла, щоб ми назавжди повернулися до життя з Богом.
Святкуючи цей радісний та найсвітліший день, ми всі повинні пам’ятати ті страшні дні, коли нашого Господа було ув’язнено, віддано суду, побиттю та розп’яттю. Він помер як злочинець, хоча не зробив жодного гріха, навпаки, все Його земне життя було присвячено служінню людям. Він постійно творив чудеса, зцілюючи від хвороб, втамовуючи від голоду та спраги, воскрешаючи мертвих. Жодна людина у цьому світі не проявляла до людей стільки безмірної любові, ніж Він. Але найбільшим Його подвигом заради нас було ганебне та принизливе страждання на хресті, бо такою смертю карали більших злочинців, до яких людство зарахувало свого Спасителя. І навіть помираючи на хресті, Спаситель, Син Божий, просив Небесного Бога-Отця простити тих, хто його розпинав (Лк. 23, 34).
Так зробити міг тільки Бог, Істинний Бог. Бог любові, милосердя та спасіння, яке Він дарував нам Своїм воскресінням із мертвих. Христос Син Божий, як істинна Людина та істинний Бог, воскрес, бо Він переміг смерть своєю любов’ю та святістю. Перемога Господа над смертю – це торжество любові у цьому світі, котра відкрилася людству через воскресіння Іісуса Христа.
Таким чином, подія Пасхи Христової робить нас причасниками смерті та воскресіння Спасителя світу, дає нам уже тепер відчути невимовну радість майбутнього вічного життя у Бозі.
З моменту Воскресіння смерть перестала бути для людини жорстокою неминучістю, а стала переходом до нової, духовної форми буття. Ми шукаємо на землі наше щастя, по-різному уявляємо його і не завжди знаходимо, а Божественне Одкровення ясно вчить нас, що справжнє щастя для людини – це життя з Богом і в Бозі. «Бо, якщо ми з’єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння", – вчить святий апостол Павло (Рим. 6, 5).
Наше перебування з Богом і наше воскресіння з Ним є основою нашого блаженства тут, на землі, і там, у вічності: «Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади» (Рим. 6, 8-9). І кожен, хто бажає прийняти цей найбільший дар Божественної Любові, повинен очистити свою душу і своє серце від будь-якої скверни і гріха.
Це стане можливим тільки тоді, коли істина Воскресіння Христового стане основою нашої віри й сенсом нашого життя. Тоді й ми досягнемо повноти радості про Воскреслого Христа, як свідчить святий апостол Іоанн Богослов: «І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22).
У цю великодню ніч кожен із нас відчуває цю радість душею й серцем, зміцнює себе надією з’єднатися у вічності з Господом і завжди перебувати з Ним. Істина Воскресіння наповнює сенсом наше земне життя. Земні радощі є тільки відблиском тих благ, які Бог приготував для люблячих Його.
Воскреслий Христос Спаситель закликає всіх до любові, до тієї любові, яка повинна бути відмінною рисою кожного справжнього християнина. Ми глибоко сумуємо і страждаємо серцем через ті біди і нещастя, які терзають нині нашу Вітчизну, позбавляючи багатьох з нас повноти пасхальної радості. Піднесемо сугубу молитву про те, щоб благодать Воскреслого Господа, який примирив Небо і землю, стала джерелом миру, щирого порозуміння, терпимості, істинного братерства, щоб всі ми в мирі і згоді свідчили перед світом про Воскреслого Спасителя.
Цієї Пасхальної ночі будемо також молитися Воскреслому Христу, щоб Він воскресив наші душі, очистив нас від гріха, сповнив серця єлеєм благодаті Своєї, аби ми могли гідно зустріти Небесного Жениха. Він зітре сльози з очей усіх люблячих Його, і вже не буде ні скорботи, ні темряви, бо Сам Господь буде для них світлом і Його Царству не буде кінця (Лк. 1, 33).
Дорогі отці, брати і сестри! Вітаю Вас із найбільшим християнським святом – Пасхою Христовою. Нехай наша радість у Христі Воскреслому примножується в нас, а через нас – і в усьому світі. Будемо ж щедро ділитися цією радістю з нашими ближніми, будемо нести у світ світло Христового Воскресіння, будемо знову і знову радісно вітати один одного:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
Милістю Божою, смиренний
+ПАНТЕЛЕІМОН
МИТРОПОЛИТ УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Пасха Христова,
2020 р.
м. Умань
Всенічне бдіння напередодні свята Обрізання Господнього
Божественна літургія у храмі святих рівноапостольних Мефодія і Кирила
10 січня 2020 року, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Божественну літургію у храмі святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, що на території Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.
Його Високопреосвященству співслужили прот. Сергій Стрижевський, прот. Миколай Іщенко, прот. Василій Скрипник, протд. Петро Вірста.
У третій день свята Різдва Христового митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Божественну літургію в Свято-Успенському храмі Умані
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
На завершення спільної молитви Владика Пантелеімон привітав усіх вірян зі світлим святом Різдва Христового, після чого у церкві колядували та співали різдвяні піснеспіви.
Цього ж дня в приміщенні управління Уманської єпархії Архієрей приймав чергових колядників. Привітати свого Архіпастиря з величним святом Різдва Христового завітали настоятельки, клірики та насельниці Свято-Георгіївського жіночого монастиря с. Кочержинці та Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря с. Хижня. Владика благословив гостей іконками та солодкими подарунками.