ProtAlex

ProtAlex

Понеділок, 04 січня 2021 00:00

Різдвяне послання

Rizdvo2021

«Когда пришла полнота времени,
Бог послал Сына Своего Единородного,
Который родился от жены, подчинился закону,
чтобы искупить подзаконных,
дабы нам получить усыновление»

(Гал. 4, 4-5)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

    З почуттям великої духовної радості та християнської любові сердечно вітаю вас зі святом Різдва Христового та Новоліттям!
    Сьогодні Православна Церква урочисто святкує пришестя у світ Сина Божого і Сина Людського – Господа нашого Іісуса Христа. Минув ще один рік – і знову під склепіннями храмів звучить ангельська пісня: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління» (Лк. 2, 14). Понад двадцять століть пройшло з тієї пори, як ангел сповістив цю звістку пастирям, однак радість Різдва Христового не втрачає своєї сили і величі, бо є виявом великої Божої милості до грішного людства.
Різдво Христа Спасителя є найвеличнішою і найтаємничішою подією, яку не може осягнути людський розум. Апостол Павел називає Боговтілення «великою таємницею благочестя» (1Тим. 3, 16). Справді, важко усвідомити як Бог зробився людиною, як Творець став творінням, як Владика прийняв образ раба (Флп. 2,7).
    Бог з’явився людям небувалим і незбагненним чином. Він відкрився у втіленні Христовому; Бог став одним з нас, але не в славі, а в немочі: безпорадним і знедоленим, уразливим і неначе переможеним, зневаженим для всіх, хто вірить лише в силу і у земну велич. «І слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін.1, 14).
    Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного заради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч із нами, щоб примирити земне з небесним. Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові – всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись у правді та істині втілити це свято у своєму житті, і тоді Христос народиться у серці кожного із нас, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи їх безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир – мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. У різдвяних піснеспівах Церква повторює, як переможний гімн: «З нами Бог!». Так, Бог із нами, щоб ми були у вічній радості та любові!
    Пам’ятаймо, що з року в рік ми не просто згадуємо Різдво Христове, але святкуємо його, а це означає, що хоча народження Богонемовляти Іісуса сталося одного разу в історії, воно звершується вічно. І тут, на землі, це видно з того, що кожного року в різдвяні дні ми наповнюємо храми, звертаємось до Немовляти особливою різдвяною молитвою, стаємо перед яслами, щоб вклонитися Йому. Якщо ми хочемо не лише раз у році, але завжди відчувати радість Різдва, то маємо навчитись тримати у серці тишу і спокій. Лише тоді ми почуємо ангельський небесний спів, по-справжньому вклонимось Божественному Немовляті і приймемо в серце ні з чим непорівняну радість. Нехай же у цей день «не засумнівається серце ваше» (Ін. 14, 1), як каже нам Сам Христос, бо у Його Божественному Різдві ми покладаємо початок для Пасхи, рівно ж як у Великодні ми бачимо плід Різдва Христового. 
    Богонемовля Христос приходить у світ, наповнений скорботами та стражданнями. Так було тоді, так є і зараз. Ми потерпаємо від суспільно-політичних та економічних негараздів, ми страждаємо від всесвітньої пандемії нової, раніше незнаної хвороби. Це призводить до того, що багато із нині живучих людей впадають у відчай і втрачають надію. Та світло Божественної любові, запалене у світі Віфлеємською зорею, дає віруючим у Христа можливість навіть у такий складний час не втрачати благодатної єдності з Богом і успішно долати випробування важкою недугою. Благодатна єдність із Христом пробуджує у серцях православних християн також гарячу молитву за тих, хто через лукавство та підступ політиків та залежних від них релігійних діячів, відпали від єдності із Єдиною Соборною Церквою Христовою, спаплюжили святі Церковні Канони та порушили апостольське преємство рукопокладення. Ми возносимо свої гарячі молитви також про цих наших братів і сестер, бажаючи якнайшвидшого владнання церковних негараздів у нашій державі.
    У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні ченці і черниці, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди. Господь наш Іісус Христос Різдвом Своїм з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.
    Щиро бажаю усім вам міцного здоров’я, простоти віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай світло Віфлеємської зірки додає усім нам сили зростати духовно у міру зросту Христового та примножувати всі євангельські доброчинності для Божої слави і для нашого спасіння. Хто знайшов дорогу до ясел Богонемовляти – йдіть впевнено, хай ніякі земні буревії сьогодення не зможуть вас похитнути чи спокусити; хто шукає цю дорогу – світло різдвяної ночі хай буде вам дороговказом, а хто знайшов її, але зійшов і заблукав – віримо і надіємось, що любов Немовляти Іісуса Христа допоможе знайти правильний шлях і стати на нього, щоб він привів усіх до світла істини – до Царства Небесного!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2020/2021 р.
м. Умань

14 червня 2020 року, в Неділю 1-шу після П’ятидесятниці, Всіх Святих, Високопреосвященніший Пантелеімон, митрополит Уманський і Звенигородський звершив Божественну літургію у храмі Всіх Святих міста Умань.

Його Високопреосвященству співслужили секретар єпархії та настоятель храму прот. Олександр Смагло і запрошене духовенство.

За богослужінням було піднесено сугубу молитву про припинення поширення небезпечних вірусних захворювань.

По закінченні Літургії та молебню Архіпастир привітав вірних зі святом та звернувся до присутніх зі словами проповіді.

П'ятниця, 17 квітня 2020 00:00

Пасхальне послання

PP2020

Благодарение Богу, даровавшему нам победу

Господом нашим Иисусом Христом!

(1 Кор. 15, 57)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,

ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

   Цими короткими, але сповненими великою вірою, надією і любов’ю словами з року в рік ми зустрічаємо найбільше, найрадісніше та найважливіше християнське свято – Воскресіння Господа, Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

   Свята Мати-Церква навчає нас, що церковні свята – це не лише згадування тих чи інших подій, що відбулися раніше, здебільшого сотні років тому. Церковні святкування передовсім роблять нас учасниками тієї реальності, яка прославляється мовою молитв і піснеспівів у певному християнському святі.

   Воскресіння Спасителя світу – це велика подія нашого спасіння, на яке чекало все людство від прабатьків Адама та Єви до часу народження Церкви на землі. До воскресіння Христового старозавітне людство святкувало Пасху, день звільнення ізраїльського народу від єгипетського рабства, коли народ, вибраний Богом, став вільним тілом і душею, щоб розпочати нове життя через завіт з Богом, який мав привести до свободи від гріха. Тому ізраїльський народ Бог врятував від знищення, щоб зробити його носієм істинної віри для всіх народів світу. Через це апостол Павло називає Господа Іісуса Христа – нашою Пасхою (1 Кор. 5, 7), бо Спаситель є Новою Пасхою, котра була принесена в жертву, страждала, померла та воскресла, щоб ми назавжди повернулися до життя з Богом.

   Святкуючи цей радісний та найсвітліший день, ми всі повинні пам’ятати ті страшні дні, коли нашого Господа було ув’язнено, віддано суду, побиттю та розп’яттю. Він помер як злочинець, хоча не зробив жодного гріха, навпаки, все Його земне життя було присвячено служінню людям. Він постійно творив чудеса, зцілюючи від хвороб, втамовуючи від голоду та спраги, воскрешаючи мертвих. Жодна людина у цьому світі не проявляла до людей стільки безмірної любові, ніж Він. Але найбільшим Його подвигом заради нас було ганебне та принизливе страждання на хресті, бо такою смертю карали більших злочинців, до яких людство зарахувало свого Спасителя. І навіть помираючи на хресті, Спаситель, Син Божий, просив Небесного Бога-Отця простити тих, хто його розпинав (Лк. 23, 34).

   Так зробити міг тільки Бог, Істинний Бог. Бог любові, милосердя та спасіння, яке Він дарував нам Своїм воскресінням із мертвих. Христос Син Божий, як істинна Людина та істинний Бог, воскрес, бо Він переміг смерть своєю любов’ю та святістю. Перемога Господа над смертю – це торжество любові у цьому світі, котра відкрилася людству через воскресіння Іісуса Христа.

   Таким чином, подія Пасхи Христової робить нас причасниками смерті та воскресіння Спасителя світу, дає нам уже тепер відчути невимовну радість майбутнього вічного життя у Бозі.

   З моменту Воскресіння смерть перестала бути для людини жорстокою неминучістю, а стала переходом до нової, духовної форми буття. Ми шукаємо на землі наше щастя, по-різному уявляємо його і не завжди знаходимо, а Божественне Одкровення ясно вчить нас, що справжнє щастя для людини – це життя з Богом і в Бозі. «Бо, якщо ми з’єднані з Ним подобою смерті Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння", – вчить святий апостол Павло (Рим. 6, 5).

   Наше перебування з Богом і наше воскресіння з Ним є основою нашого блаженства тут, на землі, і там, у вічності: «Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади» (Рим. 6, 8-9). І кожен, хто бажає прийняти цей найбільший дар Божественної Любові, повинен очистити свою душу і своє серце від будь-якої скверни і гріха.

   Це стане можливим тільки тоді, коли істина Воскресіння Христового стане основою нашої віри й сенсом нашого життя. Тоді й ми досягнемо повноти радості про Воскреслого Христа, як свідчить святий апостол Іоанн Богослов: «І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22).

   У цю великодню ніч кожен із нас відчуває цю радість душею й серцем, зміцнює себе надією з’єднатися у вічності з Господом і завжди перебувати з Ним. Істина Воскресіння наповнює сенсом наше земне життя. Земні радощі є тільки відблиском тих благ, які Бог приготував для люблячих Його.

   Воскреслий Христос Спаситель закликає всіх до любові, до тієї любові, яка повинна бути відмінною рисою кожного справжнього християнина. Ми глибоко сумуємо і страждаємо серцем через ті біди і нещастя, які терзають нині нашу Вітчизну, позбавляючи багатьох з нас повноти пасхальної радості. Піднесемо сугубу молитву про те, щоб благодать Воскреслого Господа, який примирив Небо і землю, стала джерелом миру, щирого порозуміння, терпимості, істинного братерства, щоб всі ми в мирі і згоді свідчили перед світом про Воскреслого Спасителя.

   Цієї Пасхальної ночі будемо також молитися Воскреслому Христу, щоб Він воскресив наші душі, очистив нас від гріха, сповнив серця єлеєм благодаті Своєї, аби ми могли гідно зустріти Небесного Жениха. Він зітре сльози з очей усіх люблячих Його, і вже не буде ні скорботи, ні темряви, бо Сам Господь буде для них світлом і Його Царству не буде кінця (Лк. 1, 33).

   Дорогі отці, брати і сестри! Вітаю Вас із найбільшим християнським святом – Пасхою Христовою. Нехай наша радість у Христі Воскреслому примножується в нас, а через нас – і в усьому світі. Будемо ж щедро ділитися цією радістю з нашими ближніми, будемо нести у світ світло Христового Воскресіння, будемо знову і знову радісно вітати один одного:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!

Милістю Божою, смиренний

 

+ПАНТЕЛЕІМОН

 

МИТРОПОЛИТ УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Пасха Христова,

2020 р.

м. Умань

  13 січня 2020 року, напередодні свята Обрізання Господнього та дня пам’яті святителя Василія Великого, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Всенічне бдіння в Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста Умані.
   Владиці співслужили клірики храму.
  За богослужінням Архіпастир звершив помазання вірян освяченим єлеєм.

  10 січня 2020 року, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Божественну літургію у храмі святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, що на території Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.

  Його Високопреосвященству співслужили прот. Сергій Стрижевський, прот. Миколай Іщенко, прот. Василій Скрипник, протд. Петро Вірста.

 Разом із духовенством віряни піднесли сугубу молитву за мир в Україні.
 По завершенні Літургії Владика звернувся до присутніх зі словом проповіді, привітав усіх з Різдвяними святами, побажав миру, злагоди та довголіття, після чого у церкві колядували та співали різдвяні піснеспіви.
  9 січня, в третій день свята Різдва Христового, день пам'яті первомученика і архідиякона Стефана, Високопреосвященніший митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон очолив Божественну літургію в Свято-Успенському храмі м. Умані.

 Його Високопреосвященству співслужили: настоятель храму прот. Вадим Паєвськийпрот. Іоан Хортюк, прот. Вадим Левко, прот. Олександр Чучалін, протод. Петро Вірста та протод. Ярослав Демченко.

 За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.

 На завершення спільної молитви Владика Пантелеімон привітав усіх вірян зі світлим святом Різдва Христового, після чого у церкві колядували та співали різдвяні піснеспіви.

   Цього ж дня в приміщенні управління Уманської єпархії Архієрей приймав чергових колядників. Привітати свого Архіпастиря з величним святом Різдва Христового завітали настоятельки, клірики та насельниці Свято-Георгіївського жіночого монастиря с. Кочержинці та Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря с. Хижня. Владика благословив гостей іконками та солодкими подарунками.

     У  Другий день свята Різдва Христового, що іменується Собором Пресвятої Богородиці, Високопреосвященніший Пантелеімон, митрополит Уманський і Звенигородський звершив Божественну літургію в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Звенигородка.

     По завершенні богослужіння Владика Пантелеімон привітав всіх вірян зі світлим святом Різдва Христового, вимовив слово духовного повчання та разом зі всіма присутніми на богослужінні заспівав перед Вертепом колядки.

  7 січня 2020 року, в день свята Різдва Христового, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон приймав у своїй резиденції колядників, які порадували його різдвяними піснеспівами, а також народними та авторськими колядками. 
 
   Владика подякував гостям за привітання та пригостив усіх солодкими подарунками.
 
 
   У день Різдва Христового закінчується Пилипів піст, що тривав 40 днів. Повертаючись з храмів, православні сідають за святковий стіл зі своєю родиною, починаючи трапезу з молитви. Різдво Христове святкується 12 днів. Від дня Різдва до свята Богоявлення (19 січня) тривають Святки - святі і радісні дні. В Україні вітаються фразою "Христос рождається!", а у відповідь чують "Славімо Його!".
Субота, 04 січня 2020 00:00

Різдвяне послання

Rizdvo2020

 

«Небо и земля днесь пророчески да возвеселятся,
Ангели и пророцы духовно да торжествуют,
яко Бог во плоти явися сущим во тьме
и сени седящим, рождейся от Девы…»

(Стихира на литии)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!


     Розділяючи нині з кожним із вас радість великого свята, від щирого серця вітаю усіх з цим дивним торжеством Неба і землі – з Різдвом Господа і Бога і Спаса нашого Іісуса Христа!
     В сьогоднішню Різдвяну ніч наші серця переповнює невимовна радість про Новонародженого Христа Спасителя. Ангельський спів: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» відгукується в нас трепетною надією на те, що народження Сина Божого стане початком нового відліку часу, нових взаємин між людьми, нового життя.
     Але не ми одні живемо такими надіями в ці різдвяні дні. Від часу втілення Бога Слова люди плекають у своїх серцях надію на краще. Власне, і саме це втілення стало результатом довготривалого очікування Месії поколіннями старозавітних праведників та мудрої дії Промислу Божого з підготовки роду людського до зустрічі із «…Сином Бога, що стає Сином Діви…» (тропар Благовіщення).
     Народжений Христос став сповненням Божих обітниць про спасіння роду людського. В Його Різдві надії і сподівання праведників на подолання гріховної природи людського роду стали перетворюватися в реальність. Саме тоді, більш ніж дві тисячі років тому, розпочався спершу непомітний, а з роками все більш упевнений поступ нової людської спільноти – Церкви Христової, що прийняла з рук боговибраного єврейського народу важкий і спасительний хрест благовістя Царства Небесного всьому світові.
     Церква Христова, розпочавшись із невеликої громади апостолів та їх учнів, із роками простягнула благодатний омофор своїх Таїнств практично над усією територією нашої планети. Важко знайти куточок у світі, де б не чули про Христа. Важко знайти мову спілкування людей, на яку б не були перекладені тексти Святого Письма. Важко, особливо в нинішній глобалізований час, знайти людину, яка б, маючи бажання, не змогла б долучитися до надзвичайно глибокої духовної спадщини Православ’я.
     То чому ж тоді до сьогодні для нас є актуальними розмови про встановлення миру? Чому мільйони людей страждають від голоду і хвороб? Чому на кожному кроці ми стикаємося зі злом та несправедливістю? Невже так важко людству перемінити своє життя відповідно до даних Господом законів Любові, Віри і Милосердя?
     Відповідь на ці болючі питання є для нас важкою і обнадійливою водночас. Людство складається з мільярдів маленьких «я», що у сукупності своїй і становлять єдину людську природу. І кожному із цих маленьких «я» потрібно відшукати в глибині свого серця місце, куди б міг прийти, де б міг оселитися і жити Новонароджений Христос. «Він врятує людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1, 21). Ці слова висловлюють мету народження Сина Божого на землі.
    Кожній людині потрібно пройти більший чи менший шлях, аби відцуратися від гріха і беззаконня і прийняти в себе Благодать Святого Духа. Узагальнюючи, можна сміливо сказати: кожному з нас потрібно знайти в собі сили для маленького подвигу віри, для навернення від темряви до Світла, для каяття і переміни свого життя, свого внутрішнього світу і своєї поведінки.
     Тільки за умови такого сприйняття Христа і принесеного Ним Євангелія наші різдвяні очікування не будуть просто черговим «сезонним» святковим настроєм, а стануть початком відліку нового життя з Богом. Саме тоді і з’явиться надія, що преображені Божою благодаттю люди, об’єднані під благодатним покровом Церкви, укріплені молитвами Богородиці та святих угодників Божих, можуть покласти край гріху, злу та несправедливості на нашій землі.
     Віфлеємська зоря, що стала дороговказом для східних волхвів, показує і нам дорогу до тієї маленької печери, де у вбогості і простоті простирає свої благословляючі рученята маленький Христос. Кожному з нас слід подолати ту відстань, яка відділяє і відокремлює нас від Христа. Шлях цей ніколи не буває простим. Треба пройти через пустелю невір’я, здолати зибучі піски лінощів та розслаблення, вистояти під вітрами спокус, не впасти під палючими променями насмішок, утисків а, іноді, і відвертих гонінь.
     Йдучи дорогою до Христа, потрібно міцно триматися за руки зі своїми ближніми. Бути готовими молитвою і добрими справами послужити їм у їхніх потребах. Як багато сьогодні тих, кому важко, хто обтяжений нужденністю чи хворобами! Нехай же кожен із нас згадає про тих, кому у ці святкові дні важко.
     Проста посмішка, добре слово, молитовне зітхання іноді здатні підтримати людину і, навіть, врятувати її у критичну життєву хвилину. Тому будьмо щедрими на добро, будьмо швидкими на допомогу, будьмо гарячими в наших молитвах.
     Від щирого серця ще раз вітаю вас з Різдвом Христовим і Новоліттям! У світлу Різдвяну ніч розкриємо серця наші для зустрічі дивного Богонемовляти, що призиває нас любити один одного, як полюбив Він нас. Нехай буде нашим подарунком Христу взаємна любов та повага. «Бог є любов і той, хто перебуває в любові – в Богові перебуває» (1Ін. 4, 16) – навчає нас Святе Письмо. І нехай зіллються голоси наші з радіючим хором Всесвіту, що сповістив світу про диво народження Бога Істинного: «Радійте небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив народ Свій» (Іс. 49, 13).
     Щиро бажаю, щоб Новонароджений Христос допоміг нам перемінити себе і своє життя, щоб Бог миру і благодаті укріпив всіх у творінні добрих справ і у проповіді Йог святого Євангелія. Амінь.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2019/2020 р.
м. Умань

Понеділок, 19 серпня 2019 00:00

Преображення Господнє

  19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших Двунадесятих Свят – Преображення Господа нашого Іісуса Христа. Свято встановлене на згадку події із земного життя Іісуса Христа – Преображення перед учнями Петром, Іаковом та Іоаном на горі Фавор. Ця подія описана у трьох Євангелістів: Матфея (17, 1-9), Марка (9, 2-9) та Луки (9, 28-36).
  Напередодні свята Високопреосвященніший Пантелеімон, митрополит Уманський і Звенигородський звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі міста Умані. Владиці співслужили клірики кафедрального собору.
   На великій вечірні була звершена літія і освячення хлібів.
  Після полієлею митрополит Пантелеімон помазав духовенство і прихожан освяченним єлеєм.
  По завершенні богослужіння Владика привітав всіх присутніх зі святом і преподав всім святительське благословіння.
  У світлий і радісний день Преображення Господнього Керуючий Уманською єпархією Високопреосвященніший Пантелеімон, митрополит Уманський і Звенигородський, розділив радість молитовного Євхаристійного спілкування з кліриками та парафіянами Свято-Миколаївського кафедрального собору. У звершенні Божественної літургії Владиці співслужили клірики кафедрального собору.
  Чимало вірян причастилися Святих Христових Таїн.
 Після відпусту Літургії Архіпастир звернувся до віруючих зі словами привітання та духовного повчання. Закінчилося богослужіння освяченням винограду і фруктів нового врожаю.

Сторінка 1 із 20