П'ятниця, 01 грудня 2017 00:00

Парафії Жашківського благочиння

Парафія Покрова Пресвятої Богородиці, м. Жашків

Настоятель: протоієрей Віталій Медведков

Історія Жашківської Свято-Покровської церкви починається з 1978 року, коли під облаштування церкви будо куплено житлову будівлю по вулиці Шкільній. До 2004 року капітального ремонту приміщення не проводилось.

У 2004 році настоятелем Свят-Покровської церкви був призначений Медведков Віталій Борисович. В цьому ж році на подвір’ї церкви була викопана та облаштована криниця.

В 2005 році реконструйовано дах церкви та встановлено купола.
В 2006 році проведено генеральний ремонт внутрішнього приміщення церкви, оздоблено стіни та стелю іконами. Куплено та встановлено новий іконостас.

В 2007 році територію церкви будо огороджено зі сторони вулиці кам’яним тином, оздобленим ковкою. Встановлено ковані ворота.

2008 року змурована кам’яна стіна для запобігання зсуву ґрунту у внутрішній двір церкви.
В 2009 році зруйновано старі надвірні споруди і розпочато будівництво трапезної, кухні та хрестильної зали.

В 2012 році відкрито хрестильну залу.
До 2015 року добудовано приміщення під трапезну і кухню.
В 2016 році збудовано опорну кам’яну стіну для укріплення двору церкви та запобіганню зсуву ґрунту у нижній сусідній двір.

В 2017 році розпочато монтаж метало-профільної огорожі на збудованій нижній кам’яній стіні, який триває по даний час.


 
Парафія на честь Різдва Пресвятої Богородиці, м. Жашків

Настоятель: протоієрей Димитрій Іванников

У 2009 році на пустирі цукрового заводу в м.Жашків з благословення архієпископа Пантелеімона (Бащука) організована парафія на честь Різдва Пресвятої Богородиці та встановлено вагончик для проведення богослужінь. У 2014 році побудовано тимчасове приміщення храму, в якому на даний час відбуваються богослужіння.Територія земельної ділянки 2 га, на якій висаджено фруктовий сад і надалі планується будівництво типового храму на честь Різдва Богородиці.


 
Парафія на честь святого Димитрія Солунського, с. Баштечки

Настоятель: протоієрей Святослав Чайковський

До парафії відноситься село Королівка (близько 25 православних дворів).

Церковне приміщення пристосоване до богослужіння - це старий будинок колишнього дитячого садка, який за проханням віруючих людей на зборах села у 1998 році було передано у користування церковній громаді, яка на той час вже була зареєстрована. Будинок переобладнано і відремонтовано спільними зусиллями жителів села.

На території с. Баштечки, до революції, у центрі села був дерев'яний храм, який зруйнували, а священика о.Артема Бариловича та матушку Анну вбили. Всередині 80-х років минулого століття, коли у селі проводили водопровід, було викопано останки тіла священика (частково збережені ризи та ієрейський хрест). Хрест забрав чоловік, який працював на бульдозері, а останками тіл знехтували, не придавши їх землі. Село відзначалося особливою атеїстичною ідеологією та духовним зубожінням.

Духовне відродження розпочалось, коли стараннями родини двічі героя соцпраці, депутата Верховної Ради Парубка Омеляна Никоновича до ювілейного 1020-річчя Хрещення Русі у центрі села була зведена дерев'яна каплиця на честь первоверховних апостолів Петра і Павла.

У вересні 2010 року, неподалік від зруйнованого атеїстичною владою храму, розпочались роботи із закладення фундаменту для нової церкви стараннями вихідців з села Зіміної Валентини Миколаївни (дівоче прізвище Павлівська).

І вже у листопаді цього ж року його освячено архієпископом Уманським і Звенигородським Пантелеімоном (Бащуком). Великих зусиль та коштів до будівництва церкви доклали Парубок О.Н. та виходець з села Коваль Володимир Іванович, який з 2015 року являється основним ктитором церкви. Ним привезена ікона вмч. Димитрія, написана на Афоні та освячена на мощах у Солуні, а з благословіння Вселенського патріарха Варфоломія подарована Володимиром Івановичем у храм. А 7 липня 2015 року архієписком Ровеньківським Пантелеімоном (Поворознюком) особисто привезені і молитовно подаровані для храму ще і мощі самого св. Димитрія , які були вкладені в цю ікону.



Парафія Покрова Пресвятої Богородиці, с. Бузівка

Настоятель: протоієрей Василій Любківський

У 1989 році на парафію призначений о. Анатолій Кирманов. Богослужіння почалося у помешканні парафіянки Шульга, потім виділили приміщення колишньої школи початкових класів. 1992 рік розпочато будівництво храму за проектом, що у с. Роги Маньківського району. Будував колишній колгосп за свої кошти, Київська митрополія (митрополит Філарет) виділила на будівництво 100 тис. рублів. Ініціаторами будівлі були парафіяни Ващук Е. К., Марнітан Т. П., Ващук М. Л., за керівництва голови колгоспу Костюх В. Я.

Відкриття храму і освячення відбулося 23 жовтня 1994 року. Освячував храм єп. Черкаський і Канівський Софроній.

З 1989 по 1995 роки в храмі служив о. Анатолій Кирманов.
1995-1996 о. Петро.
1996 і по сьогодні о. Василій Любківський.

До 20-річчя храму приміщення церкви розписано повністю, крім олтаря, встановлено новий іконостас, жертвенник, вікна в куполі, побудовано трапезну на 300 осіб. У храмі газово-водяне опалення, тепла інфрачервона підлога, нотний чотирьохголосий хор.

Богослужіння проводяться регулярно, по недільним і святковим дням Літургія, напередодні Всенічне бдіння. Кожної п’ятниці Акафіст Покрову Божої Матері.


 
Парафія св. Архангела Михаїла, с. Вороне

Настоятель: протоієрей Віталій Безуглий

Храм на честь св. Архангела Михаїла відкрито 21 листопада 2000 року. Для приміщення храму використано будинок, який мав стати закладом для людей похилого віку.

Настоятель храму прот. Віталій прибув у с. Вороне у вересні 2000 р. і разом із громадою приміщення пристосували для служби до 21 листопада.

24 червня 2001 року відбулася архієрейська служба, під час якої архієпископ Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук) освятив престол.
 

 
Парафія св. вмч. Димитрія Солунського, с. Конельські Хутори

Настоятель: протоієрей Василь Троценко

200 років тому, в невеликому селі Конельські Хутори, що на Черкащині, в 1815 був побудований маленький храм-каплиця на території сільського кладовища.
У «Оповіді про населення місцевості Київської губернії», які зібрав Лаврентій Похилевич, йдеться: «в Хуторах в 1833 році побудована жителями на кладовищі дерев'яна церква в ім'я вмч. Димитрія, за сприяння покійного поміщика Ігнатія Боровського. Церква ця, зважаючи приписних, особливих угідь не має ... ».


У 2011-2012 рр, коли йшла реставрація цієї церкви, у вівтарній частині, в пономарцы, було виявлено ​​на дерев'яних балках (стіні) такий напис блакитною фарбою: «Храм побудований в 1815 р.». це було найбільше чудо! радість переповнювала серця багатьох парафіян, викликаючи велике захоплення і посмішки на обличчях віруючих. Завдяки тим людям, яких немає з нами, але які не забули про нас, вони залишили нам свою працю і точну дату про будівництво свого старого шедевра ...
Жителі села донині згадують добрим словом своїх священнослужителів, які служили і молилися в Димитріївському храмі. Це були: о. Олександр Кривицький, о. Михайло Вінявський, о. Сергій Лисак, о. Миколай Мельничук, о. Михаїл Сучак. Це священики, які все більше часу служили в храмі, живучи в селі. Крім них, було ще десь стільки ж, але вони не служили довго багато часу – 1- 2 роки.
Під час Другої Світової війни церква стала притулком для поранених солдатів Червоної Армії і жителів села, яких німці примусово вивозили до Німеччини. Люди не хотіли їхати на каторжні роботи і більшість ховалося в підвалі під церквою; так храм рятував своїх людей.
Храм відкрили під час війни і дозволили служити служби Богу про збереження нашої землі і народу.
Лилася кров, вмирали наші рідні, сродники, сільські люди пішли в храм молитися про своїх дітей і чоловіків, молитися, щоб швидше припинилася ця страшна війна.
Розповідали одне чудо місцеві старожили: «..Після розрухи хотіли обікрасти наш храм. Злодії, під'їхавши возом вночі до храму, хотіли зірвати замок і пограбувати. Вже маючи намір на цей страшний гріх, почали оглядати територію. На дворі було світло від місяця. Ледве вони хотіли пробратися в церковний двір, як раптом почули стукіт, вони зачаїлися, і прислухаючись, почули стукіт і звук заліза, думаючи, що це хтось йде з сільських, але звук чиєїсь ходьби наближався все ближче. І ось через церкви вони побачили, що виходить якійсь чоловік, високий на зріст, одягнений в старих військових обладунках, злодії дуже перелякалися, бо зрозуміли, що це привид. Храм не обікрали. На ранок грабіжники розповіли віруючим місцевим людям про те, що вони хотіли зробити і що сталося. Богобоязливі бабусі говорили, що це сам великомученик Димитрій не дав їм обікрасти церкву, тому що вона названа в честь його імені і він клопочеться про неї перед Богом. Злодії покаялися...»



 
Парафія Покрова Пресвятої Богородиці, с. Охматів

Настоятель: ієрей Ігор Гаврилюк

З давніх давен в с. Охматів був камяний храм Успіння Пресвятої Богородиці який зруйнували під час безбожної революції в 1917 році. В 1930 роках віруючими православними людьми, Польський костел було переобладнано та переосвячено в православний храм, в якому не припинялися богослужіння навіть під час воєнних дій Великої Вітчизняної Війни.

У 1957 році храм було зруйновано активістами комсомольцями. Довгих 44 роки в селі не проводились богослужіння. Теперішнє церковне приміщення пристосоване до богослужіння, побудоване в 1910 році як церковно приходська двохкласна школа на кошти Земства. Під час війни в 1941 році в цьому приміщенні був госпіталь, який неодноразово обстрілювався знарядами але будівля встояла. Після закінчення війни з 1945 по 1973 роки була школа І - II ступенів та дитячий садок. При появі нової школи приміщення пустувало.

В 2001 році 15 лютого на сільських зборах з проханням віруючих людей, зокрема Вікторук Емми Сергіївни це приміщення було передано церковній громаді. Спільними зусиллями будівлю було відремонтовано та відновлено богослужіння. Першим священиком , який служив в храмі був о. В. Корчевий 2001 по 2004 роки з 2004 по 2009 настоятелем храму був о. Володимир Нирко, з 2010 по 2011 ієромонах Олексій, а з 2011 року ієрей Ігор Гаврилюк.
 

 
Парафія на честь Успіння Пресвятої Богородиці, с. Побійна

Настоятель: протоієрей Святослав Чайковський

Церковне приміщення пристосоване до богослужіння (колись панський будинок), який за проханням віруючих людей на зборах села у 1991 році було передано у користування церковній громаді, яка на той час вже була зареєстрована. Будинок відремонтували спільними зусиллями жителів села та місцевого колгоспу.

На території с. Побійна, до революції, у центрі села був гарний дерев'яний храм, який зруйнували безбожники. У період Великої Вітчизняної війни, під час окупації, німецькою владою було дозволено відновити храм і богослужіння. Жителями села була побудована церква з очерету і глини, яку знову вже після війни розвалила атеїстична влада.

У листопаді 2007 року з благословіння Високопреосвященішого архієпископа Черкаського і Канівського Софронія було освячено місце та встановлено хрест під будівництво дерев'яного храму .

У 2008 році закладено фундамент храму Успіння Пресвятої Богородиці під меценатством керівника місцевого товариства «Прогрес» Марисенка Вадима Миколайовича і освячено архієпископом Уманським і Звенигородським Пантелеімоном (Бащуком). Будівництво храму призупинилося на довгих дев'ять років. Аж у 2017 році з волі Божої та фінансування родин Лещенка Романа Миколайовича та Лановенка Миколи Васильовича з благословіння правлячого архієпископа Уманського і Звенигородського Пантелеімона (Лугового) розпочалось зведення храму .

Церква тісно співпрацює з Сільською радою, місцевим товариством та будинком культури. Разом організовуються та проводяться визначні події: державні та церковні свята, відновлюються забуті церковні традиції. На свято первоверховних ап. Петра та Павла, місцеве товариство запрошує священика для освячення техніки та благословіння виходу в жнива і обмолот першого снопа. З цього приводу організовуються масові Петро-Павлівські гуляння, у яких беруть участь всі жителі села.


 
Парафія св. вмц. Параскеви П’ятниці, с. Скибин

Настоятель: ієрей Валерій Грисюк

Приблизно через 50 років після того як було зруйновано церкву радянською владою, в селі створили православну общину (в 1996 р.), служили в старій хаті. Через декілька років сільска рада виділила приміщення, яке було збудовано для престарілих – «дім престарілих». Але під час перебудови приміщення всередині розікрали і залишилися стіни і дах. Це отримала місцева православна громада для Богослужінь. Нашвидкоруч було зроблено ремонт, імпровізований іконостас і проводилися богослужіння з 1997 по 2008 роки.

За 11 років в селі змінилося 6 священників. У 2008 році був призначений о. Валерій, коріння якого по материнській лінії з цього села. Почалася перебудова храму. Було створено недільну школу і трапезну, зимню кімнату дя хрещення в одній частині будови, в іншій частині приміщення храму. Зробили новий іконостас, аналої, кіоти, повністю внутрішній ремонт.

Зробили дзвіницю, купола і все це своїми руками.
Спонсори допомогли краном, щоб поставити купола на будівлю храму. В минулому році спонсори купили перекриття з профілю на дах. Місцева бригада обклеїла зовнішні стіни пінопластом.


 
Парафія св. ап. і єв. Іоанна Богослова, с. Соколівка

Настоятель: протоієрей Андрій Зілько

У 1990 році в с. Соколівка утворилася церковна громада. Служби здійснювалися у сільскому клубі.

У 1997 році було закладено хрест під будівництво нового храму. Хрест освячував архієпископ Софроній (Дмитрук), нинішній митрополит Черкаський і Канівський.

У 2012 році відбулося освячення храму на свято Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Освячення храму звершив архієпископ Пантелеімон (Бащук).


 
Парафія на честь св. Параскеви Сербської, с. Сорокотяга

Настоятель: ієрей Ігор Гаврилюк

В селі була кам'яна церква яку зруйнували більшовики в 1937 році. Тепер на її місці сільський клуб.Священника який служив в храмі звали о. Семеон його розстріляли (біля прокуратури в Умані) разом зі старостою храму Йосипом. Сім'ю батюшки було вислано, про подальше їхнє життя нічого не відомо. Храму в селі не було і люди, збираючись разом, молились по домівках. В 1995 році на сільських зборах, за проханням віруючих у користування церковній громаді був переданий панський будинок (поміщика Іванова), до цього там була школа. Приміщеня пристосували до богослужіння.


 
Парафія Архістратига Михаїла, с. Тетерівка

Настоятель: протоієрей Василь Дуран

Заснована церква була в 1992 році в приміщенні старої школи. Приміщення було виділено директором школи Сидорук В. І. з погодження з головою с/ради Гаврилюк М. П.
Засновниками церкви були Волинець С. С. та Шкірдова О. А. 14. 04. 1992 року було відкрито церкву. Служив священник з Жашкова о. Стефан. Через деякий час приїхав ієр. Ярослав з с. Скибин.

По благословінню архієпископа Черкаського і Канівського Софронія, у травні 2001 року був призначений ієр. Василій Дуран.
Старостою всі роки була Волинець Софія Степанівна.

10 липня 2007 року з невідомих причин церква згоріла і лишилися тільки стіни.
З Божою допомогою та зусиллями жителів села 21 листопада 2007 року богослужіння в церкві відновили.

17 листопада 2013 року відбулося освячення престолу архієпископом Уманським та Звенигородським Пантелеімоном.

Розмір церкви 15 м на 10м. В даний час в церкві є все необхідне для проведення богослужіння.
В будівництві церкви, а також у відбудові після пожежі, найактивнішу участь приймали такі прихожани: Волинець П. Р., Микитюк І.Л., Микитюк Н. І., Волинець С. С., Шкірдова О. А., Деркач М. В., Черняхівська М. Я., Швець Т. А., Стельмах С. Д., Томашевська Н. А., Попко О., Дуран М. М.- матушка, Сидорук В. Г., Заліщук І. І. – з бригадою будівельників з Києва.


 
Парафія Покрова Пресвятої Богородиці, с. Тинівка

Настоятель: протоієрей Миколай Гарбар

Було розпочато будівництво і закладання каменю в 1988 році.
Завершено будівництво і освячення храму було в 1992 році.
Реєстрацію общини і богослужіння було розпочато в 1986 році.

За час будівництва храму богослужіння звершувались в переобладнаній хаті біля місця забудови храму.

З 1986 по 1989 рік служив священник з Київської єпархії.
З 1989 по 1995 роки служив священник з Київської єпархії прот. Сергій Дунаєв (нині покійний).
З 1995 по 1997 роки служив священник, направлений з Черкаської єпархії ієр. Олександр Артем’єв.
З 1997 року і донині служить прот. Микола Гарбар.

В 2000 році було освячено новопобудований престол митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм із закладанням мощей св. мучеників Прова, Тараха та Андроніка.
З 2008 по 2010 роки було здійснено розпис храму.
Храм було збудовано на кошти тодішнього колгоспу ім. Ілліча.
 

 
Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир, с. Хижня

Настоятелька: ігуменя Анастасія (Дикусар)

В 2001 році з благословення керуючого єпархією заснований храм на честь святого апостола і євангеліста Луки, а вже з 2015 року, згідно рішення Священного Синоду, на основі парафії відкрито жіночий монастир.


 
Парафія св. ап. і єв. Іоанна Богослова, с. Червоний Кут

Настоятель: ієрей Олександр Шелякін

В 1992 році на прохання жителів села Червоний Кут було винесено рішення про відкриття храму в селі. Рішенням сільских зборів було виділено будівлю під храм.

Будівля була добудована і відремонтована. Богослужіння розпочалися в 1994 році.