Версія для друку
Неділя, 03 грудня 2017 00:00

Преподобномученик Калліст

Ми, на жаль, небагато знаємо про життя цього мученика, але й те, що нам відомо, вкриває вічною славою його чисте ім я, яке ми нині можемо промовляти поруч з іменем його небесного покровителя - святого Калліста, одного з сорока двох мучеників Аморейських і яке у перекладі означає «найчарівніший».

Народився мученик Калліст у сім ї мешканця села Коржеве Уманського повіту (Бабанського району) Київської губернії Філімона Левченка. Наречений у святому хрещенні на ім я Римського мученика століття Каллістрата воїна.

Промислительними, нам не відомими шляхами святий Калліст потрапив до Києво-Печерської Лаври. Пройшов через послух усі щаблини чернецької лествиці до сана священноархімандрита. Коли почалася Перша світова війна з Австро-Угорщиною, він добровольцем служив у армії на посаді полкового священика.

Повернувшись до рідної святої обителі, не залишав її до самого закриття і виселився одним із останніх насельників Лаври. Повернувся на батьківщину, до рідного села, де, певно, залишився хтось із рідних. Був священиком у селі Ропотуха, Коржовому Куті, доки там діяли храми. Темрява безбожжя на святій Православній Русі набирала апокаліптичного забарвлення, але серед того мороку пробивалися вогники сотень і тисяч святих Божих світильничків, якими являлися сповідники Христові священики і монахи. Вони блукали по своїй землі і закликали: покайтеся і поверніться до Бога, моліться, щоб помилував Господь народ Свій і позбавив від влади антихриста. «Хрестіть діток!- наставляв людей отець Калліст. Хрестіть їх, щоб не бігали нехристями по нашій святій землі».

Вони були великими оптимістами, бо вірили у недомислимий для людини мудрий Промисел Божий. Вони знали і пророкували загибель влади, яка постала на Самого Бога. Та не це було головним у житті нових святих - головне, що вони несли людям, було Слово Боже, яке, неначе гострий меч, поділило світ навпіл: тих, хто залишився з Богом, і тих, хто пішов проти Нього.

Святий Калліст відверто сповідував свою причетність до Христа. Він ходив по селах, втішав скорботних і сирих, молився за скривджених і хворих, подавав надію алчущим правди. Він, сімдесятдворічний старець, був вірною опорою для слабих і немічних душею. «Святым» - так прості віруючі називали його ще за життя. Перед ним нітився навіть слідчий.

Свій арешт він сприйняв як належне. Дивна обставина: він був заарештований 22 жовтня, а звинувачення йому пред явлено лише 14 листопада, і у той самий день Трійкою НКВС винесений вирок. З цих обставин, можна висловити припущення, що не в Умані отець Калліст приймав тортури і смерть, а у Києві, у зловісній Лук янівській тюрмі.

За актом про виконання смертного вироку, священноархімандрит Києво-Печерської Лаври Калліст (у миру Калістрат Філімонович Левченко) був страчений 27 листопада 1937 року. Разом з ним у той самий час вбиті при розстрілі святі отці Стахій Дончевський і Георгій Скарженовський.

Реабілітований 30 березня 1989 року.

Прочитано 442 разів