На свято Різдва Пресвятої Богородиці, яке відзначалося у 1867 році, в селі Стецівка Звенігородського повіту Київської губернії, в родині селянина Конона Поліщука народився хлопчик. Яке йому було дане при хрещенні ім я, залишається лише здогадуватися: в чернецтві він носив ім я Петро.
Священний сан він прийняв 1900 року, що свідчить на користь думки про те, що він прийшов до монастиря у досить ранньому віці. Невідомо й те, в якому саме монастирі служив і подвизався отець Петро, можливо, у Києво-Печерській Лаврі.
Серед відібраних під час обшуку і доданих до слідчої справи документів є чернетка заяви до Київського міськвиконкому від мешканців району Звіринця міста Києва з проханням про дозвіл організувати молитовний дім. Судячи з усього, це бажання віруючих і священика не знайшло співчуття й підтримки збоку влади, і отець Петро Поліщук приймає намір звернутися до Першоієрарха Української Православної Церкви. Ось незакінчена чернетка цього звернення, яка зіграла у житті, якщо можна так висловитися про посмертну долю цієї людини, вирішальну роль: «Его Высокопреосвященству Патриаршему Экзарху всея Украины, Константину, Митрополиту Киевскому архимандрита Петра Прошение. С 1900 года в священном сане. Служение в православной церкви было для меня единственной отрадой. К великому моему горю, ровно год как я не имею этой работы...».
Так він через багато років повертається у село Стецівку, де проживають його брати Андрій і Тимофій, і оселяється у батьківській хаті, де господарює Андрій Кононович. В селі він продовжує спроби добитися парафії, займається нелегальним служінням, але часу у нього вже залишалося обмаль.
13 жовтня 1937 року з заключениям: «Бродячий паразитирующий элемент, занимается контрреволюционной работой...» йому було пред явлена постанова про арешт і негайно заарештовано. Вся процедура слідства завершилася у той самий день пред явленням звинувачення, висновок якого звучить так: «занимается контрреволюционой агитацией, распространял слухи о войне, гибели советской власти. Недоволен существующим строем, под видом совершения религиозных обрядов устраивал дома нелегальные сходки... Виновным себя не признал».
Через три дні рішенням Судової Трійки при КОУ НКВС винесено вирок про розстріл. 31 жовтня, через десять днів після того, як йому виповнилося 70 років, священноархімандрит Петро Поліщук був розстріляний в Уманській в язниці.
