Неділя, 03 грудня 2017 00:00

Священномученик Кирил Мельник

Христинівський священномученик Кирил Мельник народився у селі Татариски Вінницької губернії і наречений ім ям святителя Кирила, архієпископа Єрусалимського. Батько його - Петро Григорович - був теж священиком і служив у Могилеві (Білорусія), де навчався до певного віку і сам майбутній святий.

Духовну освіту він отримав у Києві, де навчався у семінарії при Києво-Печерській лаврі до 1919 року. Під час свого навчання - у 1915 році - він втратив батька, і після закінчення семінарії до Білорусії вже не повернувся, обравши місцем проживання рідну землю на Вінниччині. Працює вчителем, а, отримавши священицький сан, аж до 1936 року служить в різних селах Вінницької області.

У 1936-му році йому відмовлено у праві проживання у прикордонній зоні, до якої належала Вінниччина. Крижопільським райвідділом

міліції його, разом з сім єю, було вислано за так званий «100-ий кілометр». Він був змушений їхати до Київського управління НКВС, щоб отримати дозвіл на поселення на батьківщині дружини матушки Євдокії Олексіївни у Христинівському районі. Тут отець Кирил з матушкою й дітьми - синами Віталієм і Іполитом, знаходить нарешті притулок у селі Велика Севастьянівка, де й живе до арешту. Люди у селі, як і повсюдно на Україні на той час, мали велику потребу у пастирському окормленні. Отець Кирил жодного дня не залишався без діла - як свідчить він сам, «займався хрещенням, іншими требами», знайомився з життям інших сіл і священиків.

Серед репресованих на Черкащині з архівних матеріалів відомий ще один священик з Вінниччини на таке саме прізвище: Мельник Василій Прокопович, який був також виселений у 1935 році з прикордонної зони. Чи, випадково, це не брат він отця Кирила? Зі справи відомо, що він з матушкою Дарією Олександрівною, а також з донькою Ксенією і сином Костянтином мешкали з 1935 до 1937 року у Звенигородці.

Священика Василя Мельника 2 листопада того ж року було засуджено до 10 років виправно-трудових робіт в таборах Крайньої Півночі, звідки він навряд чи повернувся.

Отець Кирил був заарештований 24 липня 1937 року.

«Первичной обработке», як зафіксовано у матеріалах слідчої справи, він був підданий через нагляд секретного співробітника НКВС на прізвисько «Мороз»: саме він провів попередній збір біографічних даних і спостереження за життям підозрюваного, що вилилося після арешту у звинувачення, яке призвело до смертного вироку.

«По данным Христиновского НКВД, поп Мельник К.Г., высланный в порядке паспортизации как ненадежный элемент из погранполосы, занялся активным проведением на частных квартирах церковных богослужений, охватывая соседние села. Под видом богослужений вел антисоветскую агитацию, направленную на подрыв колхозов, восхвалял расстрелянных врагов Тухачевского, Якира, карточки которых припрятывал у себя, говорил, что советская власть убивает честных руководителей, призывал в церковные праздники не работать на полях, агитировал за постройку новой церкви» (Зі звинувачувального висновку 26.08.37 року).

Винним отець Кирил себе не визнав. А інкримінувалося йому у провину ні багато ні мало «подрыв мощи колхозов».

26 серпня 1937 року датовано заздалегідь підготовлене рішення НКВС про страту через розстріл. Відправлений до Уманської в язниці, отець Кирил став першим з її духовних в язнів, страчених у той рік: 17 вересня на 39-му році життя він прийняв смерть від кулі ката, не зрадивши ані віри, ані Христа.

Прочитано 351 разів