Отець Стефан (Степан Іванович Фащевський) народився у день святителя Стефана Великопермського. У 30-ті роки минулого XX століття він був одним з найстаріших священиків на Київщині. Батько його служив дияконом церкви Святої Трійці села Комарівка.
Під суворим батьківським наглядом пройшов першу школу церковного виховання. По закінченні Київської духовної семінарії 1888 року був деякий час вчителем, а з 1894-го, отримавши свою парафію, назавжди оселився в Тальянках і майже безвиїзно служив там же до закриття церкви. Обзавівся великим господарством: «... до революції мав 43 га орної землі у власному користуванні (земля причту), садиби 2 га, використовував найману силу» (Із характеристики сільради, жовтень 1937 року).
Коли на початку 20-х років він був цілком позбавлений нажитого маєтку, відчув полегшення, прийнявши це як єпитимію. Не відцурався він і ув язнення: 1923 року був заарештований - за «контрреволюційну агітацію» - але по суду виправданий. Пройшов усі етапи гонінь, був зведений до стану жебрака, втративши все, що нажив і, напевно, вважав за потрібне мати. Був нарешті позбавлений громадянських прав і найголовнішого свого права - служити Богові, але зберіг вірність своєму пастирському обов язку, який виконував до кінця лише йому і Господу відомими зусиллями.
Востаннє отець Стефан був заарештований 22 жовтня 1937 року за обвинуваченням у антидержавній діяльності: «Всячески занимался агитацией, направленной на дискредитацию сталинской конституции: «Конституция - не победа советской власти, а ее отступление». Был организатором волынок против колхозов... Во время переписи населения 1936 года призывал население записываться как верующие... Виновным себя не признал» (Зі звинувачувального висновку 25.10.1937 року).
Заклик до людей визначатися під час перепису наприкінці 1936-го за графою «віруючі» виходив від усіх священиків. їхній голос було почуто: дві третини сільського населення наважилися заявити - а скільки ще не наважилися! - що вони залишилися християнами навіть і через двадцять років жорстокого насильницького експерименту над їхніми душами. Це був крах ідеї «перевиховання», яку впроваджували богоборці на Святій Русі.
12 листопада 1937 року, на підставі рішення Особової Трійки від 25.10.37-го, на 72-му році життя православний священик отець Стефан Фащевський був страчений в Уманській в язниці.
Реабілітований 17 липня 1989 року.
