“Сей день, его же сотвори Господь,
возрадуемся и возвеселимся в онь”
(Пс. 117)
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!
Сердечно вітаю кожного із вас вічно живими,
переповненими радістю та торжеством словами про перемогу життя над смертю –
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Спасительна подія Воскресіння з мертвих Христа Життєдавця зібрала сьогодні до православних храмів безліч вірних, які радісними піснеспівами та щирими молитвами славлять Свято із свят – Світле Христове Воскресіння.
Пасхальні торжества триватимуть у наших храмах цілих сорок днів, але навіть цього, на перший погляд, тривалого періоду, недостатньо, щоб висловити всю ту радість, яка наповнює наші серця, якою повниться все Боже творіння довкола нас.
Першим словом Воскреслого Христа було: «Радуйтеся!». Почуття радості супроводжує нас усе наше життя і є одним із найсильніших почуттів. Ми радіємо, коли молоді, радіємо, коли оточені близькими і люблячими людьми, радіємо, коли Господь сподобляє спокійної мудрої старості, радіємо про успіхи наших дітей та онуків, радіємо про красу та гармонію довколишньої природи; радість полонить наше серце, коли ми прощаємо образи та несправедливість, радістю сповнюємося ми під час молитви. Саме життя для віруючої людини є джерелом радості.
Однак наша земна радість – лише слабкий відблиск радості небесної, радості, яку приготував для нас Господь. «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1Кор. 2, 9).
Ось чому Воскреслий Господь звертається із закликом радіти до своїх учнів. Ці ж слова повторить пізніше апостол Павел у своєму посланні до Филип’ян: «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!» (Флп. 4,4). З цією радістю апостоли благовіствували світові Євангеліє. З цією радістю святі мученики відважно йшли на тортури і страти. Цією радістю до наших днів світяться очі православних християн, коли вони відчувають дію Божої благодаті у своєму житті. Ця радість буває незрозумілою людям невіруючим, які іноді з подивом дивляться на християн. Але ми, ті, що освітлені світлом Христового Воскресіння, знаємо з власного досвіду, що радість ця, яку не можна описати словами, живе в глибині наших сердець і преображає наше життя, надаючи йому глибокого смислу.
Кожна віруюча людина знає, що шлях до радості Воскресіння лежить через Голгофу. Господь зійшов на Хрест і, перетерпівши великі муки, увійшов у радість Воскресіння. Так само і кожен із нас, перед тим, як відчути благодатну радість Христову у своєму серці, має пройти шляхом терпіння скорбот, шляхом несіння свого життєвого хреста.
Перед тим, як поринути у святкування Воскресіння Христового, кожен із нам пройшов шляхом Великого посту, понісши посильний подвиг утримання, принісши Богові свої молитви і покаянні сльози. Це було нелегко для кожного з нам, але тим більшою є радість свята для тих, хто подолав нелегке поприще посту. Тому-то кожного разу, зустрічаючи свято Воскресіння Христового, ми оживаємо душею, воскресаємо духом, торжествуємо і радісно вітаємо один одного: «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!»
Велике і світле свято Христового Воскресіння – прекрасна нагода забути взаємні чвари і непорозуміння, пробачити один одному образи і прикрощі. «Простим вся Воскресением», – закликає нас Свята Церква словами Пасхальної стихири. Давайте ж зробимо крок назустріч один одному. Обіймемося з тими, з ким ще вчора ворогували, привітаємо тих, хто раніше навіть дивитися не хотів у наш бік, адже славити Воскреслого Христа належить не лише словами, але й нашими справами.
В ці світлі пасхальні дні я також закликаю вас, дорогі пастирі, ченці та черниці, браття і сестри понести радість про Воскресіння Христове тим, хто з якихось причин не може долучитися до храмових богослужінь. Лікарні, будинки престарілих, місця позбавлення волі, окремі домівки, де живуть обмежені у своїх можливостях пересуватися люди – ось куди потрібно спрямовувати наші стопи, щоб провістити тим, кому важче, ніж нам, радість Пасхи Христової, як колись це зробили жінки-мироносиці.
В ці священні і світоносні дні, коли ми сповнені радості про Воскреслого Господа, коли Він сам воскрешає наші заскорузлі у гріхах душі, ми знову і знову утверджуємо нашу віру у загальне воскресіння і вічне буття з Богом у Царстві Небесному. Воскреслий Христос скрізь. Тому він завжди з нами, як колись і пообіцяв апостолам: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Він на землі і на небі. Він все наповнює собою. Він у Таїнствах, що звершуються в Церкві. Він у Чаші, до якої за Божественною літургією приступають вірні, щоб причаститися Тіла і Крові Христових.
Ця присутність Христа в нашому сповненому гріхом, несправедливістю і стражданнями світі допомагає нам зносити труднощі і незгоди. Милість Божа укріпляє нас і дозволяє мати в серцях наших надію на краще життя в подальшому та на Господню допомогу кожного дня нинішнього.
Сьогодні, як ніколи, нам потрібно об’єднуватися в молитві за мир і благополуччя народу нашої стражденної України. Тому закликаю всіх вас, дорогі мої, просити Бога про милість для нашої Батьківщини та її багатостраждального народу. Закликаю творити справи милосердя, підтримувати тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, допомагати нашим ближнім знайти спасительний шлях до Церкви Христової.
Світла радість Воскресіння Христового нехай обгорне всіх нас цієї святкової ночі. Бажаю вам від Воскреслого Христа великої духовної радості, миру, здоров’я, спасіння, твердого стояння у вірі Христовій. Ніякі пекельні сили нехай не зможуть нікого з нас відділити від Христової Істини. Воскреслий з мертвих Життєдавець Христос нехай возвеселить наші серця, щоб у щирості і взаємній любові ми радісно вигукували:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
+ПАНТЕЛЕІМОН
АРХІЄПИСКОП
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
Пасха Христова,
2017 р.
м. Умань
