Версія для друку
П'ятниця, 06 квітня 2018 00:00

Пасхальне послання

Оцініть матеріал!
(2 голосів)
PubPP2018
 
«Небеса убо достойно да веселятся,
земля же да радуется: да празднует же мир,
видимый же весь и невидимый,
Христос бо воста, веселие вечное!»
 
(Канон Пасхальної Утрені)

 
Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни – вірні чада
Уманської єпархії Української Православної Церкви!


  У цей день, за нашим давнім, але не старіючим християнським звичаєм, вітаю вас вічно живими апостольськими словами:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!


  Це привітання, ось уже майже дві тисячі років сповнює радістю і неймовірним трепетом душі віруючих християн. Адже свято Воскресіння Христового містить у собі основу нашої віри, її фундамент. «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша», – говорить апостол Павло (1 Кор. 15, 14).
  Церква готувала Своїх вірних до зустрічі зі святом Воскресіння Христового суворим сорокаденним постом. Через великопісні богослужіння, через Таїнства сповіді і Причастя, через повчання святих отців Церкви вона допомагала нам покаятися у наших гріхах та просвітитися світлом Божественної благодаті. Це світло сяє в душі кожного з нас. Це світло наповнює нинішньої світлозарної ночі наші храми. Про це світло чуємо ми у пасхальних піснеспівах: «Ныне вся исполнишася света, небо же и земля и преисподняя: да празднует убо вся тварь востание Христово, в Немже утверждаемся» (Тропар 3-ї Пісні канону Пасхальної Утрені).
  Християни, що будують своє життя на євангельських основах і перебувають у лоні святої Матері-Церкви, знають із досвіду про Єдине Світло Істинне, і в боротьбі з гріхом усе більше пізнають Його і просвіщаються Ним. Світло невгасиме, Світло, вище за смерть. Воно прийшло у світ, взяло на себе людське тіло і показало, що це Тіло може бути місцем перебування світла. Ні Голгофа, ні Хрест, ні людська злоба, ні диявол не змогли і не можуть загасити те Світло, яке зійшло до пекла і просвітило тих, хто там перебував.
  Христос передав це світло Своїм послідовникам. І ось тепер ми, як і сотні поколінь віруючих до нас, приймаємо його – це світло – і радість цього прийняття переповнює наші серця до краю. Христос сказав апостолам: «Ви є світло світу» (Мф. 5, 14). Ці ж слова стосуються і кожного з нас. Ми – світло світу, ми христоносці, що мають Христа у своїх серцях. Ми носимо Христа у наших душах і відкриваємо Його собі у нашій совісті. Ми покликані освітлювати всіх, хто оточує нас!
  Хтось може дорікнути, мовляв, у час воєнних протистоянь і суспільно-економічних негараздів простій людині важко знайти у собі сили, щоб ділитися теплом душі і світлом із сторонніми людьми. Однак для нас, православних християн, Воскресіння Христове є невичерпним джерелом благодатної сили, що укріпляє та дає нам можливість допомагати іншим навіть тоді, коли самим не просто, любити тих, хто звинувачує та зводить на нас різноманітні наклепи, нести радість Євангельської проповіді до струджених і обтяжених життєвими проблемами. Невичерпним джерелом благодатної сили, що надихає нас на це та укріплює на життєвому шляху є віра у Воскресіння Христове. «Цей день полегшує всяку скорботу, – говорить святитель Григорій Ниський про Великдень, – і немає людини, яка би не знаходила втіхи у торжестві свята».
  Бути гідними великого Торжества закликає нас і святий Феодор Студит: «Будемо уважні в цей день, щоб нам провести його світло і побожно, тому що це Пасха – перший і найвеличніший дар Божого домобудівництва. З допомогою побожності обмежимо своє тіло так, щоб, хоча і перемінилася їжа, не змінився наш духовний стан». Світле Христове Воскресіння ми зустріли радісним і урочистим богослужінням. Цей молитовний настрій треба зберігати і надалі, не даючи смуткові відлучити нас від торжества великого Свята. Кожному з нас потрібно докласти зусиль, щоб зберегти у собі ті духовні скарби, що їх вдалося надбати за час святої Чотиридесятниці.
  Якщо людина зустрічає свято Воскресіння Христового лише зовнішньо, або, що ще гірше, виключно по-мирському, – вона зневажає великий Божий дар, який пропонує кожному з нас Христос. Підміна внутрішньої духовної сутності свята тілесними втіхами та розвагами призводить до спустошення людської душі і поступового повного відходу людини від Бога.
  Ми готувалися до Великодня йдучи за Христом шляхом страждань аж до духовної Голгофи. Ми прийняли у себе Христа і нині воскресаємо разом із Ним. Дай же, Боже, нам усім не тільки у дні пасхальних свят, але й у всі дні нашого життя розділяти радість про Воскреслого Христа зі святими ангелами Божими, всіми пророками, апостолами, мучениками і сповідниками, преподобними і праведними, які очистили свої серця, щоб бачити Бога.
  Вітаючи всіх вас зі світлим святом Воскресіння Христового молитовно бажаю, щоб і на нас з вами сповнилися обіцянки бажаної зустрічі, обіцянки вічної нетлінної радості, дані Господом Його учням та послідовникам: «Так і ви тепер маєте печаль, але Я знов побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22).
  Нехай Воскреслий Христос Спаситель зміцнить наші духовні й тілесні сили для несення життєвого хреста, принесе в наші душі, наші родини і в наше суспільство радість, мир, любов і злагоду.


ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС ХРИСТОС!
 
Милістю Божою, смиренний
 
+ПАНТЕЛЕІМОН
 
АРХІЄПИСКОП
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ


Пасха Христова,
2018 р.
м. Умань
Прочитано 1194 разів Останнє редагування П'ятниця, 06 квітня 2018 13:18