Понеділок, 14 грудня 2015 00:00

Спогади про відвідування Свято-Георгіївського монастиря

…Сім’я, що має деяке відношення до нашого приходу, давно ратувала за спільне паломництво з отцем-настоятелем. Коли поїздки планувались, ця сім’я  поїхала на відпочинок. Паломництва відбулись без них. Вони пораділи разом з тими, хто поїхав, але й тужили, що не поїхали з ними. Але Господь не залишив їх. По дорозі додому з відпочинку ці люди сподобились побувати в Свято-Георгіївському монастирі, що в с. Кочержинці під Уманню. Переночували там і прийняли участь у спільній з монахинями молитві. Їх дуже привітно зустріли, частували в трапезній благословенною монастирською їжею. Трапеза починалась і закінчувалась молитвою. На протязі трапези були включені для прослуховування повчальні аудіо записи.
                Літургії в монастирському храмі служаться щоденно, окрім понеділка. Паломники прибули в монастир в неділю ввечері. Вечірньої служби не було, але близько 9-10 годин вечора сестри  в храмі  спільно читали вечірнє правило. Після – хресний хід навколо храму зі співом молитв і оженінням іконами на чотири сторони: лісу, території монастиря та поблизу розташованого села. Ночувала сім’я в будиночку для гостей (колишньому помешканні лісника).
                Монастир прокидається раненько. О 4-ій ранку відкривається церква для спільної молитви. Сестрами читаються полуношниця і ранішнє правило. По закінченню вранішнього правила чорниці, послушники, трудники і паломники з молитвою прийняли антидот, проскури і святу воду.
                Паломники побували біля криниці, поряд з якою обладнана купальня для обливання святою водою з неї. Всі члени сім’ї – починаючи з глави і закінчуючи 4-ри річним малюком тричі з молитвою облили себе свяою водою. В супроводі сестри Олени паломники спустилися в печери, над якими будується храм на честь святителя Софронія Іркутського. Відлучались з обителі вдень, коли сестри як раз збирались на молитву. Були сподівання повернутись ще на вечір, але – не вийшло. Можливо тому, що якби ж залишились на Вечірню та Літургію – приросли б так, що ще важче було б  від’їжджати. Їхали повні вражень та подяки, молитовно поминаючи матушку-ігуменію Рафаїлу з сестрами.
 
Свято-Георгіївський монастир.//
Протоієрей Василій. Липовецькі дзвони
(листівка храму Різдва Пресвятої Богородиці)
№34 вересень 2015 р., с. Липовець.
Прочитано 926 разів