22 січня 2017 року, в Неділю 31-у після П'ятидесятниці, Високопреосвященніший архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон звершив Божественну літургію в Свято-Покровському храмі села Кочержинці Уманського району.
Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Іоан Швець, протоієрей Олександр Самотуга, ієрей Сергій Бас та протодиякон Петро Вірста.
Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Іоан Швець, протоієрей Олександр Самотуга, ієрей Сергій Бас та протодиякон Петро Вірста.
Наприкінці богослужіння Владика привітав усіх з воскресним днем та звернувся до присутніх зі словами проповіді.
З благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія та у зв'язку з Днем пам'яті захисників Донецького аеропорту, 21 та 22 січня у кафедральному соборі Умані та усіх храмах єпархії були звершені панахиди за загиблими воїнами.
Цього ж дня Православна Церква вшановує преподобного Іону, Київського чудотворця.
Преподобний Іона Київський народився в 1802 році на Полтавщині. Свого часу він 8 років ніс послух у преподобного Серафима Саровського. Згодом з благословення преподобного Серафима перейшов до Брянської Білобережної пустині.
1843 року прийняв чернецтво з іменем Іона.
Ієромонах Іона вирізнявся своєю духовною досвідченістю і благочестивим життям, і багато киян шукали нагоди отримати його пораду і настанову, бути його духовними чадами.
1 березня 1861 року у Видубицькому урочищі старець Іона мав видіння Божої Матері у стовпі вогню, Яка повеліла йому заснувати на цьому місці монастир. На снігу залишилися сліди Пречистої. Пізніше тут було встановлено хрест. 9 березня 1862 року Пресвята Богородиця знову з’явилася подвижникові, і знову в саду. Через два роки тут освятили домову церкву на честь Святої Трійці, і преподобний Іона отримав наказ жити при ній. А навесні 1866 року чернецьку громаду внесли до реєстру монастирів.
Наприкінці ХІХ століття кількість братії Свято-Троїцького Іонинського монастиря перевищувала 450 чоловік, а число паломників щороку сягало 100 тисяч. Найбільше славилася обитель саме своїм настоятелем — старцем Іоною. У народі монастир називали так і називали — Іонинським, або «монастирем отця Іони».
Старець відійшов у вічність у ніч з 8 на 9 січня (за старим стилем) 1902 року. Був похований в усипальниці під Свято-Троїцьким храмом. Коли в радянські роки обитель стояла закритою і храму загрожувала перебудова, мощі святого Іони перенесли на міське Звіринецьке кладовище, розташоване неподалік. Після відродження монастиря на початку 1990-х років мощі старця знову повернули до храмової усипальниці. Їх переклали у мармурову раку, а стару домовину преподобного з добре збереженим поховальним чернечим одягом встановили окремо у тому ж храмі.
