9 вересня 2017 року, Високопреосвященніший архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон, у співслужінні кліриків храму, очолив служіння Всенічного бдіння в Свято-Миколаївському кафедральному соборі міста Умань.
Після читання Євангелія Владика помазав вірян освяченим єлеєм.
10 вересня Православна Церква урочисто вшановує пам'ять Собору преподобних Отців Києво-Печерських та преподобного Іова Почаївського.
Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець, в миру Іван Залізо, народився в середині шістнадцятого століття в Покутті на Галичині. У віці десяти років він прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а через два роки прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий найбільшим благочестям, суворим подвижницьким життям і рано був удостоєний священицького сану.
Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ'я князя Костянтина Острозького, він очолив Хрестовоздвиженський монастир поблизу міста Дубно і керував монастирем більше 20 років в обстановці гонінь, які посилювалися на Православ'я з боку католиків та уніатів. На початку ХVII століття преподобний пішов на Почаївську гору й оселився в печері неподалік від древньої Успенської обителі, яка була славна своєю чудотворною Почаївською іконою Божої Матері.
Братія обителі полюбили святого самітника і обрали його своїм ігуменом. Преподобний Іов, ревно виконував посаду настоятеля, був лагідний і ласкавий з братами, сам багато працював, насаджував в саду дерева, зміцнював греблі поблизу монастиря. Преподобний Іов був присутній на Київському Соборі 1628 року, скликаному проти унії.
Після 1642 року святий прийняв велику схиму з ім'ям Іоанн. Іноді він повністю закривався в печері на три дні або на цілий тиждень. Помер преподобний Іов у 1651 році, проживши більше ста років, після п'ятдесятирічного управління Почаївською обителлю. 28 серпня 1659 року відбулося прославлення преподобного Іова.
