Четвер, 12 липня 2018 00:00

Керуючий Уманською єпархією взяв участь у святкуванні дня пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла у місті Києві

  12 липня у день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла, архієпископ Уманський і Звенигородський Пантелеімон співслужив Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію за Божественною Літургією в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Напередодні ввечері Владика співслужив Первосвятителю за Всенічним бдінням в тому ж храмі.
 
  Його Блаженству також співслужили намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, сонм архієреїв Української Православної Церкви, а також братія та гості Лаври у священному сані.
 
  Після читання Святого Євангелія до парафіян і численних паломників зі словом проповіді звернувся митрополит Павел.
 
  Під час Літургії була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
 
  По завершенні Літургії були проспівані тропар, кондак та величання свята, після чого Предстоятель УПЦ привітав паству з великим святом на честь святих апостолів Петра і Павла, а також сказав слова вітання на адресу митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла, який цього дня відзначає день тезоіменитства.
 
 
 
  Відзначаючи це свято, Свята Церква оспівує образ грішників, що виправляються: в апостолі Петрі — того, хто відрікся від Господа, та розкаявся, в апостолі Павлі — того, хто противився проповіді Господній, але згодом сам увірував.
  Петро — один із перших учнів Христа. До того, як Господь покликав його за Собою, святий апостол був простим рибалкою. Він залишив свій дім та сім’ю і пішов за Христом. За його твердість Іісус нарік йому ім’я Петро, що означає «камінь».
  Апостол Павел до навернення у християнство був іудеєм і жорстоко переслідував Церкву Божу та спустошував Її. Та коли розкаявся, почав провадити праведне життя, проповідувати й творити дива.
  Обидва апостоли постраждали за віру Христову в один день у 67 році в Римі за часів правління імператора Нерона. Павел, як римський громадянин, був «усічений мечем» (тобто обезголовлений), Петро — розіп’ятий. Оскільки він вважав, що негідний бути розіп’ятим на хресті як Спаситель, його, за власним проханням, розіп’яли головою донизу.
 
За матеріалами Офіційного сайту УПЦ
Прочитано 374 разів