21 жовтня 2018 року, у Неділю 21-у після П’ятидесятниці, день пам’яті святих отців VII Вселенського Собору, Високопреосвященніший митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон відвідав з архіпастирським візитом Свято-Покровський храм м. Умань.
У звершенні Божественної літургії Владиці співслужили секретар єпархії прот. Вадим Паєвський, благочинний Уманського міського округу прот. Олександр Смагло, настоятель храму прот. Володимир Ганич, прот. Андрій Погорілий, протд. Петро Вірста та протд. Віталій Островський.
За богослужінням була піднесена сугуба молитва за мир в Україні.
Після закінчення Літургії Владика привітав усіх зі святом, звернувся до присутніх зі словами проповіді та благословив усіх іконками.
Після закінчення Літургії Владика привітав усіх зі святом, звернувся до присутніх зі словами проповіді та благословив усіх іконками.
Цього дня Православна Церква звершує пам’ять святих отців VII Вселенського Собору
У VIII столітті імператор Лев Ісавр почав жорстоке гоніння на святі ікони, яке ще тривало за часів його сина і внука. У 787 році проти цієї іконоборчої єресі царицею Іриною був скликаний Сьомий Вселенський Собор в місті Нікеї, Мала Азія, на який з'явилися 367 отців.
Вселенські Собори збиралися для з'ясування питань віри, нерозуміння або неточне тлумачення яких, викликало смути і єресі в Церкві. Також на Соборах вироблялися правила церковного життя. Наприкінці VIII століття в Церкві позначилася нова єресь - іконоборство. Іконоборці заперечували шанування земної святості Матері Божої і святих Божих угодників і звинувачували православних в поклонінні тварному створінню - іконі. Навколо питання про шанування ікон виникла запекла боротьба. На захист святині піднялося багато віруючих, на яких розпочалися тяжкі гоніння.
Все це вимагало дати повне вчення Церкви про ікону, ясно і чітко визначити його, відновлюючи іконошанування нарівні з почитанням Святого Хреста і Святого Євангелія.
Святі отці VII Вселенського Собору зібрали церковний досвід шанування святих ікон з перших часів, обґрунтували його і сформулювали догмат про іконопочитання. Святі отці проголосили, що іконошанування - це законоположення та Передання Церкви, воно спрямовується і надихається Святим Духом, Який живе в Церкві. Образотворчість ікон нерозлучна з євангельським оповіданням. І те, що слово євангельське повідомляє нам через слух, те ж саме ікона показує через зображення.
Сьомий Собор затвердив, що іконопис є особливою формою одкровення Божественної реальності і через богослужіння та ікону Божественне одкровення стає надбанням віруючих. Через ікону, як і через Святе Письмо, ми не тільки дізнаємося про Бога, ми пізнаємо Бога; через ікони святих угодників Божих ми торкаємося до преображенної людини, причастника Божественного життя; через ікону ми отримуємо всеосвячуючу благодать Святого Духа.
