2 квітня, в Неділю 5-ту Великого посту, день пам'яті преподобної Марії Єгипетської, митрополит Уманський і Звенигородський Пантелеімон очолив Божественну літургію святителя Василія Великого. Керуючому єпархією співслужили клірики кафедрального собору.
За богослужінням піднесли особливі прохання про позбавлення від ворога, про встановлення миру, про вимушених біженців і людей доброї волі, які допомагають нужденним.
У цей день Православна Церква пропонує нам знову звернути свій духовний погляд на приклад виправлення великої грішниці, яка внаслідок щирого і глибокого покаяння стала великою праведницею ангелоподібної чистоти - преподобну Марію Єгипетську.
Преподобна Марія, жила в середині V і на початку VI століття. Марії виповнилося лише дванадцять років, коли вона пішла зі свого будинку в місті Олександрії.
Вільна від батьківського нагляду, молода і недосвідчена Марія захопилася порочним життям. Так 17 років Марія жила в гріхах, поки милостивий Господь не звернув її до покаяння.
За збігом обставин Марія приєдналася до групи прочан, які прямували до Святої Землі. Пливучи з паломниками на кораблі, Марія не переставала спокушати людей і грішити. Потрапивши в Єрусалим, вона приєдналася до прочан, які прямували в храм Воскресіння Христового.
Люди широким натовпом входили в храм, а Марія біля входу була зупинена невидимою рукою і ніякими зусиллями не могла увійти в нього. Тут вона зрозуміла, що Господь не допускає її увійти у святе місце за її нечистоту. Охоплена жахом і почуттям глибокого покаяння, вона стала благати Бога пробачити гріхи, обіцяючи докорінно виправити своє життя. Побачивши біля входу в храм ікону Божої матері, Марія стала просити Богоматір заступитися за неї перед Богом.
Після цього вона відразу відчула в душі просвітлення і безперешкодно увійшла в храм. Марія виконала свою обіцянку змінити своє життя.
З Єрусалиму вона пішла в сувору і безлюдну Йорданську пустелю і там майже півстоліття провела в самоті, у пості і молитві.
Старець Зосима, який жив у Йорданському монастирі святого Іоанна Предтечі, промислом Божим зустрівся в пустелі з преподобною Марією, коли та вже була глибокою старицею. Він був вражений її святістю і даром прозорливості. Розлучаючись із Зосимою, преподобна Марія попросила його через рік знову прийти в пустелю, щоб причастити її.
Старець у призначений час повернувся і причастив преподобну Марію Святих Таїн. Прийшовши в пустелю ще через рік у надії бачити святу, він вже не застав її в живих.
Зосима поховав тіло святої Марії там у пустелі, у чому йому допоміг лев, який своїми кігтями вирив яму для поховання тіла праведниці. Це було приблизно в 521 році.
