14 серпня церквою відзначається одне з найбільших свят - Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. У народі це свято має назву Медовий Спас - цього дня освячують мед. Також цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р.Х.)
Грецький часослов 1897 року так пояснює походження свята Винесення Чесного Хреста: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста». 27 серпня хрест знову повертався в царські палати.
Цього ж дня церква вшановує пам'ять семи мучеників Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.). Сім святих мучеників Маккавеїв: Авім, Антонін, Гурій, Елеазар, Евсевон, Адім і Маркелл, матір їх Соломонія, і вчитель їх Єлеазар постраждали в 166 році до Різдва Христового від безбожного сирійського царя Антіоха Єпіфана. Прихильний до еллінського культу, Антіох Єпіфан ввів в Єрусалимі і всій Юдеї язичницькі звичаї. Він опоганив храм Господній, поставивши в ньому статую язичницького бога Зевса Олімпійського, до поклоніння якому примушував юдеїв. Багато відійшли тоді від Істинного Бога. Проте були й такі, які глибоко сумували про падіння народу Божого і продовжували вірити в майбутнє пришестя Спасителя. Дев'яносторічний старець - законовчитель Єлеазар, який за прихильність до закону Моїсеєвого був судимий, з твердістю пішов на муки і помер в Єрусалимі. Таку ж мужність показали учні святого Єлеазара - сім братів Маккавеїв та їхня матір Соломонія.
Вони були судимі в Антіохії царем Антіохії Єпіфаном, де, безстрашно визнавши себе послідовниками Істинного Бога, відмовилися принести жертву язичницьким богам. Старший з юнаків, який давав першим відповідь цареві від імені всіх семи братів, був відданий жахливим катуванням на очах у інших братів та їх матері, інші п'ять братів один за одним зазнали тих же мук. Залишився сьомий брат, наймолодший. Антіох запропонував святій Соломонії схилити юнака до зречення, щоб їй залишився хоч останній син, але мужня мати зміцнювала і його в сповіданні Істинного Бога словами: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Отрок рішуче відхилив підлещування царя і так само твердо переніс муки, як його старші брати. Після смерті всіх дітей свята Соломонія, стоячи над їхніми тілами, звела руки з вдячною молитвою Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя, й померла. Подвиг святих семи братів Маккавеїв надихнув Іуду Маккавея, і він підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і з Божою поміччю здобув перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів. Про всі ці події розповідається в Другій Книзі Маккавеїв. Похвальні слова святим мученикам Маккавеєвим присвятили отці Церкви - святителі Кипріан Карфагенський, Амвросій Медіоланський, Григорій Назіанзін і Іоанн Златоуст.
З 14 серпня починається Успенський піст. Він триває два тижні і завершиться святом Успіння Пресвятої Богородиці.
У день свята в Свято-Миколаївському кафедральному соборі були відслужені дві Божественні літургії. Рання о 6-40, пізня о 9 годині.
Ранню літургію очолив протоієрей Ростислав Рябий, йому співслужив диякон Юрій.
Пізню літургію очолив владика Пантелеімон, йому співслужили клірики кафедрального собору і гості з іншої єпархії.
По завершенні пізньої літургії владика відслужив водосвятний молебен, освятив мед нового збору і зілля.
На вечірньому Богослужінні, яке розпочалося о 17 годині владика відслужив акафіст Чесному і Животворящому Хресту.
