Рождество Твое, Христе Боже наш, возсия мирови свет разума,
в нем бо звездам служащии звездою учахуся.
Тебе кланятися, Солнцу правды,
и Тебе ведети с высоты Востока. Господи, слава Тебе!

(Тропар Різдву Христовому)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

  Ангельська звістка про народження у Віфлеємі Христа Спасителя світу натхненно й велично лунає сьогодні в усіх храмах та у наших з вами серцях. Цю звістку, через яку здійснилася Божа обітниця про спасіння, довгі роки чекали старозавітні праведники, щоб виповнилися пророчі слова: Бо Немовля народилося нам – Син даний нам (Іс. 9, 6). Чекали цієї звістки і ми з вами, готувалися до цього великого дня, що приносить віру, надію і любов у кожне людське серце. Ця неповторна і спасенна надія є для нас джерелом невимовної радості, спонукає до сердечної подяки і поклоніння Богові.
  Нині передвічний Бог через Свою велику любов зволив стати людиною, щоб перебувати з нами. Він увійшов у людську історію і в наше життя, щоб звільнити нас від усього того, що досі віддаляло людину від Творця. Усвідомлення близькості Господа спонукає нас із ще більшим натхненням і радістю сповіщати: «З нами Бог»! З нами Бог, Який нас підносить і втішає. З нами Бог, Котрий прийшов до всіх – до бідних і багатих, праведних і грішних. Він прийшов віднайти і спасти того, хто гине; Він воплотився, щоб відновити занепалий і заплямований гріхом образ Божий, носителем якого є кожна людина.
  Христос прийшов на землю, коли Віфлеєм спав міцним сном. Двері домівок були наглухо зачинені для Богонемовляти. Світ прийняв Свого Царя у печері для худоби. Тільки ці беззахисні тварини в холодну ніч зігрівали Немовля своїм подихом. А вранці, коли народ прокинувся, ніхто і не помітив, що пропустили найголовнішу подію Всесвіту, подію, яку чекали і жадали, до якої готувалися не одне століття. Тільки кілька пастухів дізналися про цю величну подію від ангела: «Не бійтесь, – я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах» (Лк. 2, 10-12). І почувши ці слова, пастухи не засумнівались, не пішли шукати інших свідчень чи доказів, а відразу прийняли Христа у свої чисті серця і поклонились Богонемовляті.
  Наступними поклонились новонародженому Христу мудреці-волхви. Віра волхвів – це віра вчених, які пізнають Бога через природній світ і книги, через власні знання та видимі природні явища. Вони ідуть до Бога складним шляхом, шукають істину у важких роздумах, через науку. І цей шлях приводить також до Христа, якщо істину шукають всім серцем, звертаючись до Бога з молитвою.
  На прикладі цієї таємничої різдвяної ночі ми можемо побачити, що до Господа ведуть різні шляхи. Аби людина тільки захотіла знайти цю дорогу, Господь завжди допоможе Своєю благодаттю та відкриє сердечні очі для пізнання істини. «Бо явилась благодать Божа спасительна для всіх людей» (Тим. 2, 15).
  Господь Іісус Христос закликає кожного з нас бути щасливим, вічно спілкуватись зі своїм Творцем і Богом. Щоб за той короткий вік, який дарований нам на землі, кожен із нас досягнув тієї висоти благочестя та святості, через які нам відкриється вільний вхід до вічного Царства Господа нашого Спасителя Іісуса Христа (2 Петр. 1, 11). Вся повнота Божої любові відкривається у незбагненній неосяжній людському розуму Тайні Боговтілення. Бог на землі народжується як безпомічне Немовля. «І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін. 1, 14). Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного заради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч із нами, щоб примирити земне з небесним.
  Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові – всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись у правді та істині втілити це свято у нашому житті, і тоді Христос народиться у наших серцях, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи їх безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир – мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. Тому наші серця сьогодні наповнені молитвою про мир. Про мир у наших душах і про мир на нашій благословенній і багатостраждальній українській землі.
  Як і двадцять століть тому, Різдво Христове завжди залишається особистим святом тих, хто відкрив свої зболені серця для Богонемовляти, для тих, у кому народився Христос, хто визнав Його Творцем і Богом, прийняв Його і доручив Йому власне життя. Таких людей, на жаль, мало. Тому що жити для себе, а не для Божої слави, набагато легше. Легше не помічати поруч себе знедолених та одиноких, простіше не звертати уваги на бідного і сироту, залишити без підтримки хворого чи скорботного, пройти повз інваліда. Але коли ми будемо так жити, то яку ж відповідь дамо на слова Спасителя: «Голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягнули Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене» (Мф. 25, 42-43).
  Господь наш Іісус Христос заради нашого спасіння не посоромився убогих ясел, у яких лежав, як Немовля повитий. Творець Неба і землі не обминув холодної печери для тварин. Іісус Христос не посоромиться і нині, як і тоді, нашої домівки, якщо ми без гордості та лукавства відкриємо Господу двері свого серця.
  Тож принесімо у відповідь за Його жертовну любов та добровільні страждання свої добрі справи, допоможімо тим, хто потребує нашої уваги. І цим самим ми покличемо Спасителя у свою душу.
  Молитовно прошу у Бога, щоб у новому році душа кожного з нас стала яслами для Новонародженого Іісуса Христа, а серце наше щоб стало Престолом, де Господь міг би царювати у віках.
  У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні ченці і черниці, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди. Господь, який Своїм Різдвом з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.
  Вітаючи всіх вас з великим благодатним святом Різдва Христового та Новоліттям бажаю усім душевного миру й християнської любові, міцного здоров’я, благословенних успіхів у добрих справах і починаннях, нескінченної духовного радості у Господі, Котрий заради нас народився у Віфлеємі. Всьому ж нашому боголюбивому українському народові бажаю мудрості, мужності і сил, та надихаючого у стійкості духу для єднання задля наближення перемоги нашої любимої України у кровопролитній війні. Хай настане бажаний і довгоочікуваний мир і спокій у нашій державі та у всьому світі. Амінь.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2022/2023 р.
м. Умань