Рождество Твое, Христе Боже наш, возсия мирови свет разума,
в нем бо звездам служащии звездою учахуся.
Тебе кланятися, Солнцу правды,
и Тебе ведети с высоты Востока. Господи, слава Тебе!

(Тропар Різдву Христовому)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

  Ангельська звістка про народження у Віфлеємі Христа Спасителя світу натхненно й велично лунає сьогодні в усіх храмах та у наших з вами серцях. Цю звістку, через яку здійснилася Божа обітниця про спасіння, довгі роки чекали старозавітні праведники, щоб виповнилися пророчі слова: Бо Немовля народилося нам – Син даний нам (Іс. 9, 6). Чекали цієї звістки і ми з вами, готувалися до цього великого дня, що приносить віру, надію і любов у кожне людське серце. Ця неповторна і спасенна надія є для нас джерелом невимовної радості, спонукає до сердечної подяки і поклоніння Богові.
  Нині передвічний Бог через Свою велику любов зволив стати людиною, щоб перебувати з нами. Він увійшов у людську історію і в наше життя, щоб звільнити нас від усього того, що досі віддаляло людину від Творця. Усвідомлення близькості Господа спонукає нас із ще більшим натхненням і радістю сповіщати: «З нами Бог»! З нами Бог, Який нас підносить і втішає. З нами Бог, Котрий прийшов до всіх – до бідних і багатих, праведних і грішних. Він прийшов віднайти і спасти того, хто гине; Він воплотився, щоб відновити занепалий і заплямований гріхом образ Божий, носителем якого є кожна людина.
  Христос прийшов на землю, коли Віфлеєм спав міцним сном. Двері домівок були наглухо зачинені для Богонемовляти. Світ прийняв Свого Царя у печері для худоби. Тільки ці беззахисні тварини в холодну ніч зігрівали Немовля своїм подихом. А вранці, коли народ прокинувся, ніхто і не помітив, що пропустили найголовнішу подію Всесвіту, подію, яку чекали і жадали, до якої готувалися не одне століття. Тільки кілька пастухів дізналися про цю величну подію від ангела: «Не бійтесь, – я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам ознака: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах» (Лк. 2, 10-12). І почувши ці слова, пастухи не засумнівались, не пішли шукати інших свідчень чи доказів, а відразу прийняли Христа у свої чисті серця і поклонились Богонемовляті.
  Наступними поклонились новонародженому Христу мудреці-волхви. Віра волхвів – це віра вчених, які пізнають Бога через природній світ і книги, через власні знання та видимі природні явища. Вони ідуть до Бога складним шляхом, шукають істину у важких роздумах, через науку. І цей шлях приводить також до Христа, якщо істину шукають всім серцем, звертаючись до Бога з молитвою.
  На прикладі цієї таємничої різдвяної ночі ми можемо побачити, що до Господа ведуть різні шляхи. Аби людина тільки захотіла знайти цю дорогу, Господь завжди допоможе Своєю благодаттю та відкриє сердечні очі для пізнання істини. «Бо явилась благодать Божа спасительна для всіх людей» (Тим. 2, 15).
  Господь Іісус Христос закликає кожного з нас бути щасливим, вічно спілкуватись зі своїм Творцем і Богом. Щоб за той короткий вік, який дарований нам на землі, кожен із нас досягнув тієї висоти благочестя та святості, через які нам відкриється вільний вхід до вічного Царства Господа нашого Спасителя Іісуса Христа (2 Петр. 1, 11). Вся повнота Божої любові відкривається у незбагненній неосяжній людському розуму Тайні Боговтілення. Бог на землі народжується як безпомічне Немовля. «І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін. 1, 14). Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного заради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч із нами, щоб примирити земне з небесним.
  Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові – всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись у правді та істині втілити це свято у нашому житті, і тоді Христос народиться у наших серцях, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи їх безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир – мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. Тому наші серця сьогодні наповнені молитвою про мир. Про мир у наших душах і про мир на нашій благословенній і багатостраждальній українській землі.
  Як і двадцять століть тому, Різдво Христове завжди залишається особистим святом тих, хто відкрив свої зболені серця для Богонемовляти, для тих, у кому народився Христос, хто визнав Його Творцем і Богом, прийняв Його і доручив Йому власне життя. Таких людей, на жаль, мало. Тому що жити для себе, а не для Божої слави, набагато легше. Легше не помічати поруч себе знедолених та одиноких, простіше не звертати уваги на бідного і сироту, залишити без підтримки хворого чи скорботного, пройти повз інваліда. Але коли ми будемо так жити, то яку ж відповідь дамо на слова Спасителя: «Голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягнули Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене» (Мф. 25, 42-43).
  Господь наш Іісус Христос заради нашого спасіння не посоромився убогих ясел, у яких лежав, як Немовля повитий. Творець Неба і землі не обминув холодної печери для тварин. Іісус Христос не посоромиться і нині, як і тоді, нашої домівки, якщо ми без гордості та лукавства відкриємо Господу двері свого серця.
  Тож принесімо у відповідь за Його жертовну любов та добровільні страждання свої добрі справи, допоможімо тим, хто потребує нашої уваги. І цим самим ми покличемо Спасителя у свою душу.
  Молитовно прошу у Бога, щоб у новому році душа кожного з нас стала яслами для Новонародженого Іісуса Христа, а серце наше щоб стало Престолом, де Господь міг би царювати у віках.
  У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні ченці і черниці, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди. Господь, який Своїм Різдвом з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.
  Вітаючи всіх вас з великим благодатним святом Різдва Христового та Новоліттям бажаю усім душевного миру й християнської любові, міцного здоров’я, благословенних успіхів у добрих справах і починаннях, нескінченної духовного радості у Господі, Котрий заради нас народився у Віфлеємі. Всьому ж нашому боголюбивому українському народові бажаю мудрості, мужності і сил, та надихаючого у стійкості духу для єднання задля наближення перемоги нашої любимої України у кровопролитній війні. Хай настане бажаний і довгоочікуваний мир і спокій у нашій державі та у всьому світі. Амінь.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2022/2023 р.
м. Умань

Днесь Христос в Вифлееме раждается от Девы:
днесь Безначальный начинается, и Слово воплощается.
(Стихира праздника)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

  У сьогоднішній святковий, урочистий день Благодать Божа зібрала нас під склепіння святих храмів, щоб ми «єдиними устами і єдиним серцем» прославили Народженого від Діви Марії Богонемовля Христа.
  Всі ми з великим нетерпінням чекали цього свята, готуючись до нього багатоденним постом, посиленою молитвою, творінням добрих справ. Подібно до цього колись старозавітні праведники чекали на появу Месії, з покоління в покоління передаючи віру, навчаючи молитві, підтримуючи надію на порятунок людства від полону гріха і смерті.
  І ось, як колись пастухи біля Віфлеєму у різдвяну ніч, чуємо і ми прекрасний спів: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» Це ангельське благовістя пробуджує в наших душах почуття радості і глибокої вдячності. Бог приходить до нас, долаючи утворену людським гріхом прірву. Приходить не у спалахах блискавок, не у величі і славі, не в супроводі пишної свити чи, якби це було зараз, у прямій трансляції події на цілий світ. Ні, Він прийшов небувалим і нечуваним чином: як немічне Немовля, «Яке немає де главу приклонити» (Мф. 8, 20).
  Митрополит Сурозький Антоній відзначає, що у Різдвяну ніч Спаситель опинився серед найбільш знедолених людей. Ніхто не прийняв Його Пречисту Матір під свій дах, ніхто не дав Йому хоча б тимчасового притулку. Всі сприйняли Його, як чужого.
  У цих земних шляхах Христос став подібним до нас, розділивши разом із нами наші труднощі і немочі. Він зріднився із нами через Свою Пречисту Плоть, Своє милосердя і Свою любов. Розмірковуючи про Тайну втілення Бога Слова, святитель Григорій Богослов зазначає: «Заможний стає вбогим – бідніє до плоті моєї, щоб мені збагатитися Його Божеством; Сповнений виснажується – применшується ненадовго в славі Своїй, щоб мені стати причасником повноти Його».
  Господь приходить до нас і приносить повноту буття, радості і духовних дарів. «З нами Бог!» – вигукує пророк Ісаія (Іс. 8, 10). Ця переможна пісня лунає під час Різдвяних богослужінь у наших храмах. З нами Бог у Своїй благодаті, яка щедро виливається на об’єднаних у Церкву Христову вірних. Кожен, хто сподобився Святого Хрещення, хто приступає з вірою і благоговінням до спасительних Таїнств Христової Церкви є наслідником вічного спасіння, отримує прощення гріхів і очищається від усякої скверни. «Живу вже не я, але живе в мені Христос», – каже про такий стан апостол Павло (Гал. 2, 20).
  Кожен, хто призваний до Вічного життя з Богом, прийнявши у себе повноту благодаті, не втрачає, разом із тим, своїх індивідуальних рис. Кожен має дані йому від Бога таланти – дарування, з допомогою яких він може славити Бога і допомагати своїм ближнім. В цьому сенсі кожен із нас несе у Церкві своє служіння. І сумлінне звершення його – це той дар, який кожний із нас, наслідуючи Христа, може принести своєму ближньому.
  Наш час, сповнений різноманітних труднощів і драматичних подій, розкриває перед християнами великий простір для служіння. Суспільство відчуває гостру потребу взаємної любові, доброго слова, надії на майбутнє. Як ніколи, актуальною сьогодні є проповідь Євангельського благовістя, молитовна, моральна та матеріальна підтримка нужденних. Виклики сьогодення, серед яких чільне місце займає пандемія короновірусної хвороби, стали для всіх нас серйозним екзаменом глибини нашої віри, повноти нашої надії на Бога.
  Вітаючи з Різдвом Христовим, закликаю всіх вас, всечесні отці, браття і сестри, до тіснішого згуртування у громадах, до посилення нашої єдності у Христі. Спільна молитва один за одного, підтримка тих, кому важко, можуть зіграти вирішальну роль у чиїсь боротьбі за життя.
  Славлячи Новонародженого Христа, припадемо ж разом із простими пастушками та мудрими волхвами до Його ясел. Будемо славити Його втілення та радіти спасінню, що прийшло для кожного із нас!
  Вітаю вас, дорогі всечесні отці, матушки ігумені, брати і сестри з Новим 2022 роком. Бажаю, щоб це Новоліття було для всіх сповнене милості Божої, а Новонароджений Христос нехай допомагає нам перемінити на краще себе і своє життя. Бог миру і благодаті нехай укріпить всіх нас вірі, у творінні добрих справ і у проповіді святого Євангелія. Амінь.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2021/2022 р.
м. Умань

«Когда пришла полнота времени,
Бог послал Сына Своего Единородного,
Который родился от жены, подчинился закону,
чтобы искупить подзаконных,
дабы нам получить усыновление»

(Гал. 4, 4-5)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

    З почуттям великої духовної радості та християнської любові сердечно вітаю вас зі святом Різдва Христового та Новоліттям!
    Сьогодні Православна Церква урочисто святкує пришестя у світ Сина Божого і Сина Людського – Господа нашого Іісуса Христа. Минув ще один рік – і знову під склепіннями храмів звучить ангельська пісня: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління» (Лк. 2, 14). Понад двадцять століть пройшло з тієї пори, як ангел сповістив цю звістку пастирям, однак радість Різдва Христового не втрачає своєї сили і величі, бо є виявом великої Божої милості до грішного людства.
Різдво Христа Спасителя є найвеличнішою і найтаємничішою подією, яку не може осягнути людський розум. Апостол Павел називає Боговтілення «великою таємницею благочестя» (1Тим. 3, 16). Справді, важко усвідомити як Бог зробився людиною, як Творець став творінням, як Владика прийняв образ раба (Флп. 2,7).
    Бог з’явився людям небувалим і незбагненним чином. Він відкрився у втіленні Христовому; Бог став одним з нас, але не в славі, а в немочі: безпорадним і знедоленим, уразливим і неначе переможеним, зневаженим для всіх, хто вірить лише в силу і у земну велич. «І слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини» (Ін.1, 14).
    Божа любов безмежна, ця Любов не пожаліла Сина Свого Єдинородного заради спасіння роду людського. Син Божий нині тут, поруч із нами, щоб примирити земне з небесним. Різдво Христове – це свято радості та миру, це торжество любові – всепрощення, бажання добра всім і кожному. Будемо ж намагатись у правді та істині втілити це свято у своєму житті, і тоді Христос народиться у серці кожного із нас, а звуки ангельської пісні будуть звучати в наших душах, наповнюючи їх безкінечною радістю. Господь Своїм таємничим народженням приніс на землю мир – мир людини з Богом. Він і нині несе мир скорботній та стомленій душі. Він Єдиний, Хто може дарувати людині радість та спасіння. У різдвяних піснеспівах Церква повторює, як переможний гімн: «З нами Бог!». Так, Бог із нами, щоб ми були у вічній радості та любові!
    Пам’ятаймо, що з року в рік ми не просто згадуємо Різдво Христове, але святкуємо його, а це означає, що хоча народження Богонемовляти Іісуса сталося одного разу в історії, воно звершується вічно. І тут, на землі, це видно з того, що кожного року в різдвяні дні ми наповнюємо храми, звертаємось до Немовляти особливою різдвяною молитвою, стаємо перед яслами, щоб вклонитися Йому. Якщо ми хочемо не лише раз у році, але завжди відчувати радість Різдва, то маємо навчитись тримати у серці тишу і спокій. Лише тоді ми почуємо ангельський небесний спів, по-справжньому вклонимось Божественному Немовляті і приймемо в серце ні з чим непорівняну радість. Нехай же у цей день «не засумнівається серце ваше» (Ін. 14, 1), як каже нам Сам Христос, бо у Його Божественному Різдві ми покладаємо початок для Пасхи, рівно ж як у Великодні ми бачимо плід Різдва Христового. 
    Богонемовля Христос приходить у світ, наповнений скорботами та стражданнями. Так було тоді, так є і зараз. Ми потерпаємо від суспільно-політичних та економічних негараздів, ми страждаємо від всесвітньої пандемії нової, раніше незнаної хвороби. Це призводить до того, що багато із нині живучих людей впадають у відчай і втрачають надію. Та світло Божественної любові, запалене у світі Віфлеємською зорею, дає віруючим у Христа можливість навіть у такий складний час не втрачати благодатної єдності з Богом і успішно долати випробування важкою недугою. Благодатна єдність із Христом пробуджує у серцях православних християн також гарячу молитву за тих, хто через лукавство та підступ політиків та залежних від них релігійних діячів, відпали від єдності із Єдиною Соборною Церквою Христовою, спаплюжили святі Церковні Канони та порушили апостольське преємство рукопокладення. Ми возносимо свої гарячі молитви також про цих наших братів і сестер, бажаючи якнайшвидшого владнання церковних негараздів у нашій державі.
    У цей спасительний і світлий день від щирого серця вітаю вас, улюблені отці, всечесні ченці і черниці, дорогі брати і сестри з Різдвом Христовим та Новим роком. Бажаю, щоб новонароджений Спаситель утішив вас серед земних турбот і скорбот, дарував Свою благодатну силу і мир, укріпив надію на те, що жертовна Любов, Яка нині явилася світові, переможе усі негаразди. Господь наш Іісус Христос Різдвом Своїм з’єднав небо і землю, об’єднав простих пастухів і знатних мудреців, хай і тепер збере в лоно Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви всіх, хто заблукав чи відпав від єдності віри і Церкви.
    Щиро бажаю усім вам міцного здоров’я, простоти віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай світло Віфлеємської зірки додає усім нам сили зростати духовно у міру зросту Христового та примножувати всі євангельські доброчинності для Божої слави і для нашого спасіння. Хто знайшов дорогу до ясел Богонемовляти – йдіть впевнено, хай ніякі земні буревії сьогодення не зможуть вас похитнути чи спокусити; хто шукає цю дорогу – світло різдвяної ночі хай буде вам дороговказом, а хто знайшов її, але зійшов і заблукав – віримо і надіємось, що любов Немовляти Іісуса Христа допоможе знайти правильний шлях і стати на нього, щоб він привів усіх до світла істини – до Царства Небесного!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2020/2021 р.
м. Умань

«Небо и земля днесь пророчески да возвеселятся,
Ангели и пророцы духовно да торжествуют,
яко Бог во плоти явися сущим во тьме
и сени седящим, рождейся от Девы…»
(Стихира на литии)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,
ченці та черниці, боголюбиві миряни –
вірні чада Уманської єпархії
Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

     Розділяючи нині з кожним із вас радість великого свята, від щирого серця вітаю усіх з цим дивним торжеством Неба і землі – з Різдвом Господа і Бога і Спаса нашого Іісуса Христа!
     В сьогоднішню Різдвяну ніч наші серця переповнює невимовна радість про Новонародженого Христа Спасителя. Ангельський спів: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» відгукується в нас трепетною надією на те, що народження Сина Божого стане початком нового відліку часу, нових взаємин між людьми, нового життя.
     Але не ми одні живемо такими надіями в ці різдвяні дні. Від часу втілення Бога Слова люди плекають у своїх серцях надію на краще. Власне, і саме це втілення стало результатом довготривалого очікування Месії поколіннями старозавітних праведників та мудрої дії Промислу Божого з підготовки роду людського до зустрічі із «…Сином Бога, що стає Сином Діви…» (тропар Благовіщення).
     Народжений Христос став сповненням Божих обітниць про спасіння роду людського. В Його Різдві надії і сподівання праведників на подолання гріховної природи людського роду стали перетворюватися в реальність. Саме тоді, більш ніж дві тисячі років тому, розпочався спершу непомітний, а з роками все більш упевнений поступ нової людської спільноти – Церкви Христової, що прийняла з рук боговибраного єврейського народу важкий і спасительний хрест благовістя Царства Небесного всьому світові.
     Церква Христова, розпочавшись із невеликої громади апостолів та їх учнів, із роками простягнула благодатний омофор своїх Таїнств практично над усією територією нашої планети. Важко знайти куточок у світі, де б не чули про Христа. Важко знайти мову спілкування людей, на яку б не були перекладені тексти Святого Письма. Важко, особливо в нинішній глобалізований час, знайти людину, яка б, маючи бажання, не змогла б долучитися до надзвичайно глибокої духовної спадщини Православ’я.
     То чому ж тоді до сьогодні для нас є актуальними розмови про встановлення миру? Чому мільйони людей страждають від голоду і хвороб? Чому на кожному кроці ми стикаємося зі злом та несправедливістю? Невже так важко людству перемінити своє життя відповідно до даних Господом законів Любові, Віри і Милосердя?
     Відповідь на ці болючі питання є для нас важкою і обнадійливою водночас. Людство складається з мільярдів маленьких «я», що у сукупності своїй і становлять єдину людську природу. І кожному із цих маленьких «я» потрібно відшукати в глибині свого серця місце, куди б міг прийти, де б міг оселитися і жити Новонароджений Христос. «Він врятує людей Своїх від гріхів їхніх» (Мф. 1, 21). Ці слова висловлюють мету народження Сина Божого на землі.
    Кожній людині потрібно пройти більший чи менший шлях, аби відцуратися від гріха і беззаконня і прийняти в себе Благодать Святого Духа. Узагальнюючи, можна сміливо сказати: кожному з нас потрібно знайти в собі сили для маленького подвигу віри, для навернення від темряви до Світла, для каяття і переміни свого життя, свого внутрішнього світу і своєї поведінки.
     Тільки за умови такого сприйняття Христа і принесеного Ним Євангелія наші різдвяні очікування не будуть просто черговим «сезонним» святковим настроєм, а стануть початком відліку нового життя з Богом. Саме тоді і з’явиться надія, що преображені Божою благодаттю люди, об’єднані під благодатним покровом Церкви, укріплені молитвами Богородиці та святих угодників Божих, можуть покласти край гріху, злу та несправедливості на нашій землі.
     Віфлеємська зоря, що стала дороговказом для східних волхвів, показує і нам дорогу до тієї маленької печери, де у вбогості і простоті простирає свої благословляючі рученята маленький Христос. Кожному з нас слід подолати ту відстань, яка відділяє і відокремлює нас від Христа. Шлях цей ніколи не буває простим. Треба пройти через пустелю невір’я, здолати зибучі піски лінощів та розслаблення, вистояти під вітрами спокус, не впасти під палючими променями насмішок, утисків а, іноді, і відвертих гонінь.
     Йдучи дорогою до Христа, потрібно міцно триматися за руки зі своїми ближніми. Бути готовими молитвою і добрими справами послужити їм у їхніх потребах. Як багато сьогодні тих, кому важко, хто обтяжений нужденністю чи хворобами! Нехай же кожен із нас згадає про тих, кому у ці святкові дні важко.
     Проста посмішка, добре слово, молитовне зітхання іноді здатні підтримати людину і, навіть, врятувати її у критичну життєву хвилину. Тому будьмо щедрими на добро, будьмо швидкими на допомогу, будьмо гарячими в наших молитвах.
     Від щирого серця ще раз вітаю вас з Різдвом Христовим і Новоліттям! У світлу Різдвяну ніч розкриємо серця наші для зустрічі дивного Богонемовляти, що призиває нас любити один одного, як полюбив Він нас. Нехай буде нашим подарунком Христу взаємна любов та повага. «Бог є любов і той, хто перебуває в любові – в Богові перебуває» (1Ін. 4, 16) – навчає нас Святе Письмо. І нехай зіллються голоси наші з радіючим хором Всесвіту, що сповістив світу про диво народження Бога Істинного: «Радійте небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив народ Свій» (Іс. 49, 13).
     Щиро бажаю, щоб Новонароджений Христос допоміг нам перемінити себе і своє життя, щоб Бог миру і благодаті укріпив всіх у творінні добрих справ і у проповіді Йог святого Євангелія. Амінь.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

МИТРОПОЛИТ
УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,
2019/2020 р.
м. Умань

«Что тебе принесем, Христе, яко явился еси на

земли яко человек нас ради? Каяждо бо от Тебе

бывших тварей благодарение Тебе приносит

ангели пение, небеса звезду, волсви дары,

пастырие чудо, земля вертеп, пустыня ясли;

мы же Матерь Деву. Иже прежде век, Боже,

помилуй нас»

(Стихира на «Господи, воззвах»)

Возлюблені у Господі всечесне духовенство,

ченці та черниці, боголюбиві миряни –

вірні чада Уманської єпархії

Української Православної Церкви!

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

В цей святий і радісний день із архіпастирською любов’ю вітаю всіх вас з величним та світлим святом Різдва Христового!

Незбагненною для нас є таємниця Боговтілення. Тихо і смиренно ввійшов Христос у наш гріховний світ. Господь прийшов на землю, щоб відтворити в Божественній гідності спотворену гріхом людську природу, а також для того, щоб навчити рід людський основного закону життя з Богом – закону любові, бо Бог є любов (1 Ін. 4, 8). Згідно із словами преподобного Ісаака Сіріна, Бог прийшов на землю і став Людиною, бо любив нас і бажав, щоб ми стали синами Божими.

Нинішнє свято з новою силою запалює в нас віру, надію і любов. Адже Боговтілення – це найбільша таємниця благочестя (1 Тим. 3, 16), яка відкрила нам шлях до вічного життя, до торжества правди і добра. Боговтілення – це дар Божий людству. Але хто зможе осягнути велич Божественної природи Богонемовляти Христа і глибину Його смирення в Народженні? Для християнина немає вищої мети, ніж, збагнувши це величне Таїнство, зректися лукавства віку цього і з’єднатися з Богонемовлям Христом, щоб стати причетним до Його благодаті, Його сили, Його слави, Його істии і любові.

Нам слід згадати про те, що велике Таїнство Різдва Христового звершилося в убогій печері; не в царській розкішній палаті, а в убогих яслах народила Пречиста Діва Марія Христа Спасителя. І так само, як зачинялися перед Нею та праведним Йосипом двері багатьох осель, через нашу холодну байдужість можуть зачинитися і наші серця для Господа Слави. Тому облишимо житейську суєту і приготуймо наші душі для гідної зустрічі Богонемовляти Христа.

Вклоняючись нині народженому Христу, будемо молитися Йому про спокій і щасливе життя, щоб Він просвітив і благословив миром наш народ, щоб разом із Ангелами ми заспівали хвалебний піснеспів: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!».

У глибокому роздумі над священною історією великих сповідників та захисників Святої Православної Церкви, над безмірною ціною її торжества, мимоволі запитуєш свою совість, розум і віру: з чим ми підходимо до свята Різдва Христового, чим виправдали ми ласку, яку дарував нам Бог, Який закликав нас до торжества життя? Бо, якщо ми йдемо шляхом східних мудреців, то йдемо на зустріч Спасителю світу. А коли життя наше минає у марній суєті, у зневазі до справ і сподівань людей, що оточують нас, то йдемо шляхом «Ірода злочестивого», який намагався згубити Божественне Немовля. Але дякуючи Промислу Божому, ми маємо вірного Поводиря – Христа, Який крізь смертність та тимчасовість приведе нас до безсмертя і вічності.

Улюблені чада нашої Уманської єпархії Української Православної Церкви! Разом зі святом Різдва Христового ми також святкуємо Новоліття благості Божої. І священний обов’язок нас, православних християн, полягає в тому, щоб перенести до скарбниці Новоліття все те праведне, самовіддане і добре, чим у минулому році було відзначене наше служіння Богу й людям в ім’я торжества життя на землі.

З миром та любов’ю вступаючи в нове літо благості Господньої (Пс. 64, 12), будемо молити Бога, щоб був цей рік – роком Божого милосердя, роком мирним і сприятливим, щоб ми прожили його в благочесті й чистоті, сходячи від сили в силу на шляху вічного спасіння.

Вітаю вас, возлюблені у Господі браття і сестри, зі святом Різдва Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа і Новим 2019 роком! Молитовно бажаю усім щастя та процвітання, злагоди й примноження любові між собою, миру в наших душах та на нашій, Богом хранимій Українській землі.

Господь Спаситель сказав: «Майте мир між собою» (Мк. 9, 50). І нам належить свято берегти цю Божественну заповідь. Таким чином ми об’єднаємо наш народ, закликаючи його до молитви, терпіння один одного, до християнського життя по завідях Божих. Тільки в такому єднанні збережемо себе як народ Божий, якому належить продовжувати сповідувти Христа у вірності Йому і Його Святій Церкві земній, щоб увійти у Божий вертоград – Церкву Небесну, яка вічно торжествує в любові Отця Небесного, в чому нехай допоможе нам Бог.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

ПАНТЕЛЕІМОН

 МИТРОПОЛИТ

УМАНСЬКИЙ І ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ

Різдво Христове,

2018/2019 р.

м. Умань

 

У цей святий і радісний день всіх вас вітаю з великим і світлим святом Різдва Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа!

«Христос народжується – славте! Христос з небес – зустрічайте!» – торжествуючи, закликає нас нині Свята Церква відкрити свої серця, щоб Христос Бог увійшов у наше життя і наповнив його змістом, миром і радістю.

Знову святі різдвяні дні звертають до Сина Божого наш розум і серце, надихають на духовне удосконалення, оновлюють у нас переживання єдності з Господом і один із одним в Церкві Христовій, заснованій і очолюваній Іісусом Христом. Перебуваючи в молитовному спогляданні біля Віфлеємських ясел, ми знову і знову випробовуємо себе: як відповідаємо ми на любов Господа, що послав Сина Свого Єдинородного, «щоб всякий віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3, 16).

Коли Віфлеємські пастухи почули слова Ангела: «Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям» (Лк. 2, 10), – вони сприйняли її всією душею, бо всі запрошені до радості великого свята Різдва. Біля ясел Немовляти Христа ми знаємо і відчуваємо, що справді всиновляємося Богові (Гал. 4, 4-5), стаємо причасниками істинно вічного життя з Господом.

Немає в світі такої радості, яку дає людям Той, що Народився сьогодні, – як говорить Апостол, «не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог тим, хто любить Його» (1Кор. 2, 9).

Сьогодні ця радісна звістка про Різдво Богонемовляти, яка облетіла увесь християнський світ, звернена також і до кожного з нас та закликає разом із східними мудрецями і простими пастухами пізнати в Іісусі Христі свого Царя і Бога, принести Йому дар чистого серця, очищеного від усякої скверни гріха, розкрити для Нього нашу душу, щоб у ній також народився Христос.

Свято Різдва Христового говорить нам про найголовніше – ми покликані навчитися любити Бога і служити Йому, нашому Спасителю, Тому, Хто дарував це спасіння всім народам і на всі часи, Хто й нині розкриває Свої обійми для кожного з нас. Набуваючи навик істинного шанування Бога і благоговійного стояння перед Ним, ми водночас навчаємося служити і нашим ближнім, являючи віру, яка діє любов’ю (Гал. 5, 6).

І нам небагато залишається звершити – відповісти на дію спасительної благодаті Божої своїм послухом, своєю довірою до слів Господа, своїм бажанням виконувати Його заповіді. Якщо ми засвоїмо цю велику істину, то дуже багато чого зміниться не тільки в нас самих, а й навколо нас. Ми зуміємо правильно розставити ціннісні орієнтири, ми зможемо мирно, спокійно і впевнено йти визначеною нам від Бога дорогою життя, віддаючи Йому хвалу і подяку.

Сьогодні Христос приходить у наш понівечений гріхом світ, щоб своїм народженням, життям, стражданням, хресною смертю і славним воскресінням утвердити новий закон, нову заповідь – заповідь любові. «Заповідь нову даю вам, щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви щоб любили один одного» (Ін. 13, 24), – ці слова Господь звернув до своїх учнів, а через них до всього світу: до тих, хто жив у той час, хто живе зараз, і до тих, хто житиме після нас, аж до кінця віків.

Кожна людина покликана відповісти на цю заповідь своїми справами. Подібно до того, як Христос явив нам справжню милість, безмірну поблажливість до наших недоліків, так і ми повинні бути милосердними і поблажливими до людей.

Сучасний навколишній світ усе частіше кличе нас поклонитися ідолам слави, влади, достатку та задоволень. Але Церква знає: цей шлях веде в нікуди. Йдучи по ньому, ми отримаємо не свободу, а рабство, не радість, а розчарування, не силу, а руйнування, не життя, а смерть. Слідуючи ж за Христом, за волхвами і пастухами, які не роздумуючи повірили в Нього, ми не тільки знайдемо дійсне благо, але зможемо просвітити весь світ – словом, справою, молитвою. До цього закликаю всіх вас – і вірних чад церковних, і тих, хто ще знаходиться на шляху до храму і до Христа.

Прийдіть, дорогі мої, разом зустрінемо Богонемовля, віддаючи Йому в дар наше життя, нашу віру, нашу рішучість відважно і неліниво трудитися во славу Його імені, ради блага Церкви і всіх людей, що потребують нашої допомоги.

Цієї ж Різдвяної світосяйної ночі та в наступні святі дні хвалімо і величаймо нашого Спасителя і Господа, Який заради безмежної любові до людини прийшов у світ. Подібно до біблійних волхвів, принесімо Богонемовляті Христу свої дари: замість золота – нашу щиру любов, замість ладану – теплу молитву, замість смирни – добре та дбайливе ставлення до ближніх і дальніх.

Ще раз вітаю всіх вас, дорогі мої брати і сестри, з великим спасаючим святом Різдва Христового і наступаючим Новоліттям! Благовоління Боже, сповіщене у Віфлеємі Ангелами, хай супроводжує в житті кожного з вас, допомагаючи долати труднощі і незгоди.

Благодать Господа Нашого Іісуса Христа нехай завжди перебуває з Вами. Амінь (1 Фес. 5, 28).

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВТЕ ЙОГО!

Милістю Божою, смиренний

Архієпископ

Уманський і Звенигородський

Різдво Христове,

2016/2017 р.

м. Умань